Єврокомісія запровадила остаточні антидемпінгові мита на імпорт холоднокатаної сталі з Індії, Японії, Тайваню, Туреччини та В’єтнаму. Ставки сягають 27,9%; заходи набули чинності 17 листопада.

На постачання холоднокатаного рулону та листа з Японії встановлено максимальне мито — 27,9%. Для В’єтнаму ставка становить 16%, для Індії — 9,5%. Тайванські виробники, зазначені в регламенті та які співпрацювали під час розслідування, сплачуватимуть 20,7%, решта постачальників — 27%.

Для турецьких компаній ставки різняться: 3% для Tatmetal, 7,8% для Borçelik і постачальників, на яких не поширюються окремі умови. Інші виробники, які співпрацювали під час розслідування, отримали ставку 4,9%.

Нові мита доповнюють чинні обмеження на імпорт: скорочені тарифні квоти та 50-відсотковий збір на постачання понад квоти в межах Регламенту ЄС про сталь, запровадженого 1 липня. Попередні мита під час розслідування не застосовувалися. Хоча імпорт реєстрували з грудня 2025 року, остаточні збори заднім числом стягувати не будуть.

Розслідування тривало 14 місяців. Єврокомісія розпочала його у вересні 2025 року після скарги європейської сталеливарної асоціації Eurofer. За висновками комісії, імпорт із п’яти країн зріс на 28%: приблизно з 1,3 млн тонн у 2022 році до понад 1,6 млн тонн за період розслідування, що завершився в червні 2025 року.

Частка цих постачань на ринку ЄС збільшилася з 16% до 23%, тоді як частка місцевих виробників скоротилася з 70% до 66%. Середня ціна імпорту знизилася на 34% — з 1047 до 694 євро за тонну. Єврокомісія пов’язала дешевші постачання зі зниженням цін на сталь і рентабельності європейських компаній: у виробників, включених до вибірки, маржа впала з 10–15% у 2022 році до 0–5%.

Багато європейських імпортерів призупинили закупівлі холоднокатаного рулону з цих п’яти країн, побоюючись високих мит, ідеться в дослідженні MEPS для European Steel Report. У 2026 році ціни на холоднокатаний рулон у ЄС підтримував дефіцит пропозиції. Учасники дослідження пов’язували нестачу також з обмеженим внутрішнім виробництвом і невизначеністю щодо рішення Єврокомісії.

Під час розслідування комісія вперше застосувала концепцію «особливих ринкових умов» під час розрахунку демпінгу. Зазвичай для цього порівнюють внутрішні ціни в країні-експортері з експортними. Але якщо внутрішні ціни або виробничі витрати викривлені, таке порівняння може бути ненадійним.

Єврокомісія виявила викривлення в Індії та на Тайвані. В Індії втручання держави штучно знижувало вартість залізної руди. На Тайвані дешеві постачання сталі китайського походження тиснули на внутрішні ціни та рентабельність. Комісія скоригувала розрахунки з урахуванням цих чинників.

«Вплив надлишкових потужностей Китаю не обмежується китайським експортом сталі. Комісія встановила, що дешева китайська сталь викривила внутрішній ринок Тайваню та вплинула на оцінку його експорту до ЄС. Це показує, як надлишкові потужності Китаю можуть змінювати торговельні потоки за межами самої країни й зрештою призводити до обмежень для сталі з інших держав», — заявив аналітик ринку сталі MEPS Джон Каррутерс-Грін.

Експортери стверджували, що Регламент ЄС про сталь уже забезпечує суттєвий захист місцевим виробникам. Комісія відхилила цей аргумент: на її думку, регламент відповідає на проблему глобальних надлишкових потужностей, а антидемпінгові мита — на несправедливе ціноутворення.

«Позиція комісії полягає в тому, що обмеження обсягів імпорту та боротьба з несправедливими цінами — різні завдання. Регламент про сталь обмежує обсяг матеріалу, який може надходити без 50-відсоткового збору, але це не обов’язково запобігає демпінгу в межах квот. Тому антидемпінгові мита можуть застосовуватися, навіть якщо квотні обсяги ще доступні», — додав Каррутерс-Грін.