Норвегія планує видобути мільйони тонн металів із дна Гренландського та Норвезького морів.
Влада Норвегії завершує розробку плану з видобутку ряду металів з дна Гренландського і Норвезького морів на південний захід від Шпіцбергена з метою допомогти Європі задовольнити її невідкладні потреби в таких ресурсах, повідомляє в п'ятницю Financial Times.
«Держсекретар норвезького міністерства нафти та енергетики Амунд Вік заявив Financial Times, що глибоководний видобуток корисних копалин допоможе Європі з її гострою необхідністю в мінералах та рідкісноземельних металах для здійснення "зеленого" переходу», - зазначає видання.
Газета зазначає, що Осло хоче почати видобуток металів на території майже розміром із ФРН, і Норвегія може стати першою країною, яка одержує з морського дна метали, потрібні у виробництві акумуляторів. При цьому в цій зоні, за приблизними оцінками, можуть залягати 38 мільйонів тонн міді, а також знаходитись поклади кобальту, який використовують при виробництві батарей для електромобілів. Також тут можуть бути такі рідкісноземельні метали як неодим та диспрозій, які застосовують при складанні електромобілів та вітряних турбін; причому постачання цих металів на даний момент в основному контролює Китай.
Норвезьке Міненерго має намір протягом наступних двох тижнів подати в парламенті проект, який передбачатиме відкриття морської зони для розвідки та видобутку ресурсів. Голосування щодо проекту очікується восени.
Шпіцбергенський трактат від 1920 року, зокрема, дає Норвегії право займатися видобутком корисних копалин на Шпіцбергені та в його територіальних водах. Однак Росія, ЄС і Великобританія суперечать Норвегії з приводу того, на якій площі Осло може здійснювати подібну діяльність, нагадує газета. у зв'язку з можливим забрудненням у майбутньому морської акваторії. Наразі гірничодобувні компанії в Китаї, Японії, Новій Зеландії, Папуа-Новій Гвінеї вивчають способи витягувати метали зі своїх територіальних вод.