Євросоюзу необхідно збільшити виробництво сирої сталі на 12-13% до 2027 року, щоб компенсувати очікуване скорочення імпорту на тлі захисних заходів щодо сталі і дії механізму вуглецевого регулювання CBAM. При цьому для запуску нових електродугових печей і реалізації цих планів до кінця десятиліття буде потрібно додатково 8-11 млн тонн сталевого брухту. Про це агентству Platts, що входить в S&P Global Energy, повідомив генеральний директор Київського аналітичного центру GMK Center Станіслав Зінченко.
За його словами, раніше ЄС щорічно імпортував близько 7 млн тонн сортового прокату, причому приблизно половина цього обсягу вироблялася в доменних печах з використанням киснево-конвертерного процесу. Тепер, вважає він, значна частина цих поставок може бути замінена випуском сталі в електродугових печах, що працюють переважно на брухті.
Щоб компенсувати очікуване зниження імпорту і забезпечити зростання виробництва на 12-13% до 2027 року в порівнянні з рівнем 2025 року, Європі буде потрібно додатково 4-6 млн тонн брухту. Потім, за оцінкою Зінченка, до 2028 року введення в дію нових електродугових печей може збільшити внутрішній попит на металобрухт ще на 4-5 млн тонн.
Серед вже оголошених проектів у сфері електродугової металургії він виділив кілька великих ініціатив. У їх числі-новий завод «Метінвесту» потужністю 2,7 млн тонн в Пьомбіно в Італії, проекти Voestalpine сумарною потужністю 2,5 млн тонн в Лінці і Донавіце в Австрії, підприємство Marcegaglia потужністю 2,1 млн тонн в Фос-сюр-Мер у Франції, електродугова піч ArcelorMittal потужністю 2 млн тонн в Дюнкерку, а також проекти НЛМК у Вероні потужністю 0,5 млн тонн і в Бельгії.
"Це будуть в основному підприємства, що працюють на переробці брухту, принаймні на перших етапах, поки на ринку ЄС не буде достатнього обсягу дешевого чавуну прямого відновлення і гарячебрикетованого заліза», — сказав Зінченко.
За його словами, сукупно ці проекти можуть забезпечити додатковий річний попит на брухт в обсязі до 5 млн тонн після введення потужностей в експлуатацію.
"Ми спостерігаємо чітку прагматичну тенденцію, при якій виробники сталі воліють нарощувати потужності електродугових печей на основі брухту, а не реалізовувати більш капіталомісткі водневі DRI-проекти», — зазначив він.
При цьому прогноз споживання брухту, за словами Зінченка, як і раніше заснований на поєднанні брухту з DRI і HBI і не передбачає максимального завантаження всіх потужностей, оскільки реальні показники роботи нових електродугових печей поки невідомі. Структура сировини також буде залежати від цін на різні види металевої сировини і може змінюватися від кварталу до кварталу.
Зростання попиту в перспективі має підтримати європейські ціни на брухт і стимулювати