Європейські виробники сталі незадоволені адміністративними правилами тарифних квот ЄС після їхнього перегляду в липні. Зокрема, джерела Dow Jones Energy вказують на пропорційний розподіл мит між партіями, оформленими за принципом «першим прийшов — першим обслужений».
У липні ЄС посилив заходи захисту сталеливарної галузі. Нині ринок проходить другий торговельний квартал після набрання чинності новими правилами.
Учасники ринку вже встигли оцінити складнощі нової системи. Вона приблизно вдвічі скоротила обсяги безмитного ввезення, а мито на імпорт понад квоти підвищила до 50%. Тепер виробники сталі дедалі частіше кажуть, що окремі положення можна використовувати у власних інтересах. Зокрема, їх непокоїть, як взаємодіють квоти, що розподіляються за черговістю оформлення, і мита у випадках, коли первинні заявки перевищують доступний обсяг.
Квоти ЄС відкриваються на початку кожного торговельного кварталу. Винятком був перший період — із липня до вересня: тоді діяв 11-денний перехідний період, протягом якого оформлення було заблоковане. Загальні квоти, за які конкурують постачальники з різних країн, стають доступними лише після вичерпання окремої квоти країни походження. Імпортери, товари яких уже перебувають у порту, зазвичай прагнуть оформити їх якомога швидше, щоб отримати доступ до безмитного обсягу й уникнути мита в 50%.
Однак через конкуренцію за безмитні обсяги та розрізнену роботу митниць у 27 країнах ЄС заявки на оформлення в перший день розглядають на рівних умовах. У результаті мито розподіляється пропорційно між усіма відповідними партіями. Це дозволяє ввозити за квотами обсяги понад встановлений ліміт, не сплачуючи повне мито в 50%: його нараховують на весь обсяг за зниженою ставкою.
За такого підходу жодна партія не проходить повністю безмитно. Але пропорційний розподіл мита дає змогу знизити витрати на ввезення і може призвести до того, що на ринок ЄС потрапить більше сталі, ніж передбачалося під час скорочення квот, причому за ціною, з якою місцеві виробники не можуть конкурувати.
Як працює зниження мита: категорія продукції 24
Показовий приклад — квоти на продукцію категорії 24, «інші безшовні труби». Для імпорту з Китаю встановлено річний безмитний ліміт у 52 635,36 т, або 13 158,84 т за квартал.
Учасники ринку повідомляють, що після відкриття квоти на четвертий квартал у жовтні в ЄС оформили значний обсяг китайських труб. У результаті мито в 50% пропорційно розподілили між усіма партіями, що пройшли митне очищення.
Дані онлайн-лічильника квот ЄС у системі TARIC показують, що китайську квоту категорії 24 вичерпано. Останнім партіям, врахованим 8 жовтня, виділили 0% квоти, що свідчить про наявність принаймні частини імпорту понад квоту, який оподатковується повним митом у 50%.
Однак дані про квоти ЄС не дають змоги точно визначити фактично сплачене мито. Його можна розрахувати або оцінити за показниками «загальний обсяг, що очікує на розподіл» і «частка квоти, виділена під час останнього розподілу». Але ці відомості доступні лише для останньої зареєстрованої імпортної декларації та не зберігаються в базах митних даних ЄС.
Якщо постійно не збирати й не зберігати дані TARIC, учасники ринку втрачають можливість відстежувати не лише обсяги, які могли перевищити встановлені ЄС ліміти, а й фактичну ставку мита на цю продукцію.
У цьому разі ситуацію прояснюють щотижневі звіти Європейської асоціації виробників сталевих труб (ESTA) про використання квот категорії 24. Вони містять актуальні дані про обсяг, що очікує на розподіл. У звіті ESTA від 2 жовтня залишок китайської квоти становив 13 159 т, однак ще 23 948 т очікували на розподіл — майже вдвічі більше за встановлений ЄС ліміт.
Водночас у звіті ESTA немає даних про частку квоти, виділену під час останнього розподілу. Тому підтвердити, що мито справді знизили завдяки пропорційному розподілу, не можна: частину імпортних декларацій могли відкликати, як це можливо, наприклад, в Італії. Проте аналіз витрат свідчить про вигоду від оформлення таких партій.
Якщо за початкового залишку в 13 159 т одразу оформити 23 948 т, квоту буде вичерпано, а мито в 50% мають нарахувати на 10 789 т. Але митні служби країн ЄС не мають механізму, який дозволив би справедливо розподілити квоту між усіма заявками, поданими в перший день. Тому мито в 50% пропорційно нараховується на весь обсяг у 23 948 т, а ефективна ставка становить 22,53%.
Вартість поставок
Опитані Dow Jones Energy учасники ринку повідомили про пропозицію з Китаю за ціною 568 євро за тонну на умовах FCA. З урахуванням доставки ціна CIF становить 768 євро за тонну. За пропорційного мита в 22,53% і витрат у межах механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) підсумкова вартість поставки сягає 1 071 євро за тонну. До оцінки пропозиції включено витрати на CBAM у розмірі 130 євро за тонну — стільки ж показує калькулятор значень за замовчуванням CBAM від Dow Jones Energy.
За даними постачальників з ЄС, типова ціна на аналогічну продукцію місцевого виробництва становить 1 350 євро за тонну. Отже, навіть з урахуванням посилення заходів захисту сталеливарної галузі та витрат CBAM, розрахованих за значеннями за замовчуванням, імпорт може бути майже на 300 євро за тонну дешевшим за місцеві пропозиції. Ба більше, навіть за нарахування мита в 50% на ціну CIF підсумкова вартість залишається майже на 100 євро за тонну нижчою за орієнтовні внутрішні ціни. Це свідчить про те, що принаймні для категорії 24 нові заходи ЄС не повністю захищають виробників ані від обсягів імпорту, ані від цінової конкуренції.
Виробники сталі зазначають: коли для усунення такого розриву у вартості потрібне високе мито — що часто трапляється з поставками з Китаю, — це може не стримувати дешевий експорт до ЄС понад квоти, а, навпаки, стимулювати його.
Джерела серед трейдерів підтверджують, що непрозорість пропорційного нарахування мит і обсягів, які очікують на розподіл у базі TARIC, ускладнює оцінку доступності імпорту після реєстрації перших поставок.
«ЄС не залишає ці дані у відкритому доступі, тому ми навіть не знаємо, який обсяг очікує на розподіл — що вже враховано, а що відкликано», — сказав один із трейдерів. «Оцінити ситуацію дуже складно».
Імпортери, однак, вважають чинну систему пропорційного розподілу найприйнятнішим варіантом: за розрізненої роботи митних служб країн ЄС складно відстежувати черговість заявок. На їхню думку, нелогічно вимагати повне мито, якщо на момент подання заявки в квоті явно залишалося вільне місце.
Учасники ринку кажуть, що поєднання принципу «першим прийшов — першим обслужений» із пропорційним розподілом мит існує давно й діяло ще за попередньої системи захисних заходів, запровадженої до липня. Однак раніше наслідки переважно стосувалися імпорту плоского прокату. Тепер, коли загальний обсяг квот на сталь скоротився, зниження мит може стати проблемою і для нових категорій продукції. Виробники хотіли б усунути цей недолік, особливо якщо нові тарифні квоти стануть постійною частиною торговельної політики ЄС щодо сталі.
Автор: Бенджамін Стівен
opisnet.com