Країни посилюють співпрацю в межах Форуму ОЕСР із надлишкових потужностей у сталеливарній галузі. У Мілвокі учасники домовилися про рамкову програму, покликану допомогти урядам і компаніям спільно боротися із субсидіями та фінансуванням, що спотворюють ринок, а також підвищувати прозорість ланцюгів постачання.

Про нову ініціативу розповів керівник підрозділу ОЕСР зі сталі Ентоні де Карвалью на щорічній конференції Латиноамериканської асоціації сталі (Alacero) у Мехіко 10 листопада. Серед передбачених заходів — запобігання обходу торговельних обмежень. Згодом учасники представлять програму міністрам своїх країн.

«Кількість країн, які дотримуються схожих поглядів, зростає… Скоординовані дії матимуть сильніший ефект», — сказав де Карвалью.

Глобальний форум із надлишкових потужностей у сталеливарній галузі (GFSEC) було створено у 2016 році за ініціативи G20. Нині до нього входять 28 країн, зокрема Мексика, Бразилія та Аргентина.

За словами де Карвалью, світовий надлишок потужностей зберігається і поглиблюється. У червні ОЕСР оцінила, що за інерційного сценарію розвитку подій до 2028 року він сягне 745 млн метричних тонн. У 2026–2028 роках мають запрацювати нові потужності обсягом 139 млн тонн — більше, ніж усі сталеливарні потужності Латинської Америки. Водночас, як очікується, світовий попит за той самий період зросте лише на 34 млн тонн, а сукупні потужності можуть сягнути 2,58 млрд тонн.

Головною причиною надлишку виробництва й потужностей де Карвалью назвав субсидії, що спотворюють ринок, особливо в Китаї. За його словами, без реформування китайської системи субсидування іншим країнам буде важко захистити свої ринки: рівень субсидій у сталеливарній галузі Китаю майже подвоївся з 2019 року.

«Цей надлишок потужностей має структурний характер, оскільки ринкові механізми працюють неефективно: китайська сталь і надалі надходитиме на міжнародні ринки», — заявив представник ОЕСР.

У 2025 році експорт сталі з Китаю сягнув рекордних 131 млн тонн — на 153% більше, ніж у 2020-му, і більше, ніж увесь обсяг виробництва сталі в ЄС за 2025 рік.

Прямий і непрямий імпорт сталі до шести найбільших економік Латинської Америки з 2019 року зріс на 47% і у 2025-му становив 55,4 млн тонн. Це майже дорівнювало всьому обсягу виплавки сирої сталі в регіоні за той рік; 39% імпорту припало на Китай. Де Карвалью зазначив, що імпорт витісняє місцеве виробництво та скорочує торгівлю між країнами регіону.

«Споживання в регіоні зростає, а виробництво падає. Середній рівень завантаження потужностей у Латинській Америці торік знизився до 60%… Ми бачимо руйнування виробничих ланцюгів, яке може призвести до закриття сталеливарних заводів», — сказав він.

Учасники конференції Alacero також закликали до міжнародної співпраці для боротьби з надлишком сталі та імпортом за заниженими цінами. Де Карвалью заявив, що ОЕСР спільно з Alacero готує дослідження про те, як Латинська Америка поглинає надлишок світових потужностей. Його планують представити на засіданні ОЕСР наступного тижня.

На конференції партнер McKinsey & Company Рафаель Скотт повідомив, що консалтингова компанія очікує подальшого зниження попиту на сталь у Китаї протягом наступного десятиліття. У міру розвитку економіки будівельна галузь відіграватиме меншу роль, а зростання буде менш залежним від сталі. За даними McKinsey, попит на готову сталеву продукцію в материковому Китаї скоротиться з 1,009 млрд тонн у 2020 році до 769 млн тонн у 2035-му. Як очікує компанія, це й надалі стискатиме маржу металургійних підприємств і стимулюватиме експорт на ринки з вищими цінами.

Координаторка консультативної ради уряду Мексики з регіонального економічного розвитку та релокації Альтаграсія Гомес Сьєрра 11 листопада закликала прискорити реалізацію так званого «Плану Мексики». Його розробляють із 2024 року; він покликаний збільшити частку національної продукції та додану вартість усередині країни, а також посилити захист мексиканських галузей, зокрема сталеливарної, яку Гомес Сьєрра назвала стратегічною.

Генеральний директор латиноамериканської металургійної компанії Ternium Максимо Ведойя заявив, що аналогічні національні плани можуть бути корисними й іншим країнам регіону. Гомес Сьєрра наголосила на важливості спільних зусиль латиноамериканських держав для захисту внутрішніх ринків.

«Регіоналізм необхідний», — сказала вона.

Заступник міністра зовнішньої торгівлі міністерства економіки Мексики Луїс Росендо Гутьєррес Романо повідомив учасникам конгресу, що після нещодавнього посилення заходів торговельного захисту вони охоплюють близько 90% видів сталевої продукції в країні. За його словами, це допомагає захищати інвестиції в мексиканську сталеливарну галузь.