Обвал цін на руду загрожує українським виробникам втратою частини китайського ринку
Ризик втрати частини китайського ринку для українських виробників залізної руди найбільш високий. Про це пише Мінпром в статті « Руда зірвалася ».
«До сих пір високі ціни нівелювали довге транспортне плече. Але тепер, коли вартість руди скотилася нижче 100 доларів за тонну, питома вага логістики в кінцевій ціні значно виріс. Тому вже четвертий квартал стане для виробників руди запаморочливим спуском з небес на грішну землю », - пише видання.
Як пояснив президент об'єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков, зростання цін на залізну руду прогнозовано закінчився їх різким падінням, і це призведе до загострення конкуренції в даному сегменті. Адже сьогодні близько 70% продажів ЗРС в світі припадає на компанії з так званої «великої трійки» сировинних корпорацій, що включає BHP Billiton Plc, Rio Tinto Plc і Vale SA.
Але у них не тільки колосальні обсяги видобутку, але і найнижча собівартість - в 2-3 рази нижче, ніж на українських ГЗК. Головна причина в тому, що вони відразу видобувають руду, де вміст заліза доходить до 60%, а в Україні цей показник набагато нижчий, тому значні кошти доводиться витрачати на збагачення.
Як раніше повідомлялося , ціни на залізну руду на світовому ринку знизилися за місяць більш ніж в два рази і знаходяться біля позначки в 100 доларів за тонну руди з вмістом 62% заліза. Аналітики швейцарської групи UBS прогнозує середню ціну на залізну руду в 2022 році на рівні 89 доларів за тонну, в 2023 році - 80 доларів за тонну. А далі ціна може просісти і до 65 доларів за тонну. Інвестиційна компанія liberum Capital прогнозує усереднену ціну залізорудної сировини в наступному році в 93 долара за тонну. А Bank of America побоюється, що ціни можуть впасти до рівня маржинальних витрат або 80 доларів за тонну вже до кінця поточного року.
Це буде означати, що українські гірничодобувні компанії в разі остаточного прийняття «ресурсного законопроекту» №5600 почнуть платити менше рентної плати за видобуток залізної руди, ніж сьогодні. Законопроект в ЗМІ називали «антиахметовськими» за те, що він на момент його подачі у Верховну раду передбачав підвищення розміру ренти на видобуток залізної руди (на якій спеціалізується Метінвест Ріната Ахметова), а також ввести акцизний податок на електроенергію, вироблену з сонячних і вітрових електростанцій (ДТЕК Ріната Ахметова є власником найбільших потужностей «зеленої» енергетики в Україні). В результаті, після введення в дію цього законопроекту податковий тиск на компанії тільки зменшиться.