Корпорація Гладковського «Богдан Моторс» не збирається капітулювати
На сьогоднішній день відсутність автомобільної техніки в Державному оборонному замовленні України на 2020 рік і перманентне політично вмотивоване переслідування підприємства з боку держави призвело до зупинки виробництва військової техніки і значного скорочення працівників підприємства, йдеться в заяві АТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» колишнього заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони Олега Гладковського, який є засновником корпорації «Богдан».
Раніше повідомлялося, що автомобільна компанія «Богдан Моторс» має намір скоротити 600 співробітників з-за дестабілізації господарської діяльності державними службами.
АК «Богдан Моторс» в 2019 році отримала 272,79 мільйона гричен чистого прибутку, що в 10,6 рази більше, ніж роком раніше. У 2018 році корпорація збільшила чистий дохід в 2,3 рази до 2017 року – до 974,71 мільйона гривень і отримала 25,83 мільйона гривень чистого прибутку проти збитку 957,19 мільйона гривень роком раніше.
Корпорація «Богдан» створена в лютому 2005 року з метою реалізації масштабних інвестиційних проектів, спрямованих на створення в Україні потужностей з виробництва транспортних засобів усіх типів. Корпорація в рамках виконання інвестиційної програми побудувала автомобільні заводи в Черкасах потужністю 120-150 тис. легкових автомобілів і Луцьку потужністю 6 тис. автобусів і тролейбусів на рік.
В нові виробничі площі було інвестовано рекордну на ті часи суму - 350 мільйонів доларів. Черкаський завод мав дві незалежні лінії зварювання і складання, і загальний фарбувальний комплекс. Це дозволяло випускати широкий модельний ряд автомобілів B, C і C-High класів з загальним проектним об'ємом 120 000 автомобілів в рік. Основними ринками реалізації продукції на той час був внутрішній ринок України і країни СНД.
У день відкриття заводу 20 червня 2008 року на державному рівні було підписано убивче для вітчизняного автопрому угоду з Всесвітньою торговельною організацією, згідно з яким в один день без будь-якого перехідного періоду знижувалися захисні мита і фактично відкривався внутрішній ринок України для імпорту. При цьому ніякої підтримки для українських виробників передбачено не було.