Держенергоефективності разом з UNECE і стейкхолдерами обговорили можливості виробництва і використання водню в Україні

В рамках онлайн-воркшопу представники Європейської економічної комісії ООН (UNECE) представили розроблене з Держенергоефективності, Міненерго і експертами дослідження потенціалу та можливостей виробництва і використання водню в Україні, а також дорожню карту використання водню в сфері транспорту та екологічну оцінку ризиків.

В обговоренні взяли участь понад 80 учасників: представники міністерств, відомств, профільних асоціацій, бізнесу, міжнародних організацій, експертів.

Водень розглядається в світі як ключова складова майбутнього енергетики.

Водень має багато способів використання: зокрема в металургії, при переробці нафти, у виробництві азотних мінеральних добрив, транспортному секторі.

Це також універсальний ресурс для декарбонізації цілого ряду секторів (енергетики, промисловості, транспортного сектора) і посилення енергетичної безпеки.

Окреслюючи переваги водневої енергетики, заступник Міністра енергетики України щодо євроінтеграції Ярослав Демченков підкреслив важливість прискорення розвитку водневої енергетики. Гонки технологій і глобальна конкуренція в цій сфері посилюються. Німеччина, Італія, США, Канада та інші країни намагаються впровадити інновації з виробництва, транспортування та використання водню і отримати всі вигоди на новому ринку. Україна з її великий творчий потенціал має бути серед перших.

В свою чергу, Костянтин Гура, в.о. Голови Держенергоефективності, підкреслив, що Україна визначена Євросоюзом пріоритетним партнером по співпраці в напрямку виробництва і використання «зеленого» водню.

В дослідженні відображено:

  • аналіз кращих світових практик та планів використання водню, потенціалу водню в Україні;
  • розрахунок економічної ефективності різних методів виробництва водню
  • аналіз існуючої і необхідної інфраструктури для зберігання і транспортування водню (для внутрішнього використання і експорту).

Для продуктивного розвитку водневої енергетики необхідно визначитися з конкретними заходами на національному, обласному та муніципальному рівнях, які повинні стати основою для майбутньої Концепції розвитку водневої енергетики України до 2050 року.