Промисловість України зажадала від уряду не допустити економічної та соціальної катастрофи
Провідні асоціації і федерації України, що представляють багатотисячні колективи різних галузей промисловості, звернулися до уряду Дениса Шмигаль з вимогою недопущення збільшення податкового навантаження.
В зверненні наголошується, що іменного держава, а не українська промисловість, взяло на себе зобов'язання платити підвищені «зелені» тарифи і саме держава повинна забезпечити джерела для покриття дефіциту. Перекладання ж цього тягаря на промисловість є не тільки несправедливим, а й матиме катастрофічні наслідки для всієї економіки і національної безпеки України в цілому, заявили в асоціації виробників феросплавів (УкрФА).
Там нагадали, що в даний час Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (Міненерго) розглядається ідея зміни джерел субсидування «зеленої енергетики» з тарифу НЕК «Укренерго» податком на викиди СО 2 , рівень якого сьогодні становить 10 гривень на тонну вуглекислого газу. При цьому, «вуглецевий податок» планується збільшити.
«Збільшення податкового навантаження на українську промисловість на 40 мільярдів гривень в умовах економічної кризи стане убивчим для вітчизняної промисловості - фактично, це призведе до подвійного зростання збитковості українських підприємств», - відзначили в УкрФА.
При цьому в недалекому майбутньому будуть покладені на українську промисловість додаткові зобов'язання, в числі яких інвестиції в декарбонізація в період 2021-2030 рр. близько 37 мільярдів євро і інвестиції в екологічну модернізацію згідно проекту Закону 4167 (виконання 75-ї директиви ЄС) - понад 10 мільярдів євро протягом 4-х років.
На думку українських промисловців, подібна ініціатива гарантовано призведе до повної деіндустріалізації України. Оскільки промисловість є базовою частиною і основним драйвером економіки України в цілому, від якої залежать інші галузі, зокрема, транспортна, портова галузь, велика частина малого і середнього бізнесу, «ланцюгова реакція» катастрофічно позначиться і на них. Крім того, відбудеться колапс найбільших українських компаній, які залежать від рівня промислового виробництва в країні, таких, як АТ «Укрзалізниця», ГК «Нафтогаз України», ДП «Адміністрація морських портів України» та інших.
«Відсутність джерел для багатомільярдних інвестицій в екологічну модернізацію і декарбонізація призведе не тільки до закриття багатьох українських підприємств і загального падіння економіки України, а й безпосередньо вплине на вибухове зростання безробіття, зниження загального рівня життя, скорочення валютних надходжень, податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів, зростання дефіциту Пенсійного фонду України, зниженні рівня соціальної підтримки громадян і загального рівня життя », - попереджають в асоціації.
Представники промисловості України запропонували кілька кроків, які, на їхню думку, могли б дозволити країні уникнути економічної, екологічної та соціальної катастрофи:
- Держава повинна взяти на себе виконання зобов'язань перед інвесторам в поновлювані джерела енергії, а не перекладати відповідальність за їх фінансування промисловість.
- Держава повинна компенсувати фінансовий дефіцит, що виникає за рахунок випуску зелених євробондів в ЄС під мінімальні відсотки, оскільки без системної допомоги з боку ЄС Україна буде практично неможливо досягти цілей зі скорочення викидів СО 2 без критичного шкоди для національної економіки. При цьому, євробонди повинен випускати не НЕК «Укренерго», який є системним оператором електроенергії на якого згодом впаде додаткове фінансове навантаження по виплаті євробондів і відсотків, а Кабінет Міністрів України.
- Держава за рахунок інших джерел має створити всі умови для зниження тарифу НЕК «Укренерго» в частині складової на виплату «зелених» тарифів, що дозволить зберегти конкурентоспроможність економіки України.
- Податок на СО 2 , в першу чергу, спрямовувати на модернізацію українських підприємств, головним чином, за рахунок надання можливості підприємствам використовувати більшу частину цього податку на інвестиційні проекти з енергоефективності, що дозволить зберегти українську промисловість і робочі місця в довгостроковій перспективі.