За останні місяці в різних шахтарських містах України відбулися акції протесту. Гірники зупиняли роботу на державних підприємствах і виходили на вулицю. Основна вимога залишалося незмінним - погасити багатомільйонні заборгованості перед працівниками по зарплатах. Шахтарі вимагали також звернути увагу на загальний стан галузі, яка перебуває в занепаді: обладнання роками не оновлюється, з-за аварій гинуть люди, а внаслідок боргів на деяких шахтах відключають світло, блокуючи їх роботу. На цьому тлі в міністерстві енергетики та захисту навколишнього середовища України готуються реформувати вугільну промисловість, оскільки більшість державних шахт збиткові і постійно дотуються з бюджету.
Більш вигідно закрити
Після початку збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році близько сотні українських шахт опинилися на окупованих територіях. На підконтрольних Києву, зараз працює тільки 11 державних вугледобувних підприємств, що об'єднують 33 шахти. На них працюють близько 36 000 гірників. За результатами аудиту Рахункової палати, лише дві шахти є прибутковими - "Надія" на Львівщині і "Краснолиманська" в Донецькій області. А інші, незважаючи на держпідтримку протягом останніх двадцяти років, постійно деградують. Основними причинами такого стану галузі в органі фінансового контролю називають відсутність реформ, неефективність системи збуту продукції і безсистемність у фінансуванні.
Власну оцінку роботи шахт проводять зараз і в міністерстві енергетики та захисту навколишнього середовища. Там проаналізували роботу всіх вугледобувних підприємств і розподілили їх на наступні категорії: перспективні, які можуть підлягати приватизації, і неперспективні. Що стосується останніх, то в міністерстві вже неодноразово підкреслювали, що такі шахти повинні бути ліквідовані. Міністр енергетики Олексій Оржель раніше говорив про можливе закриття 13-15 шахт. За його словами, ненормальною є ситуація, "коли виробництво, яке має бути прибутковим, фінансується з державного бюджету".
Для держави економічно більш вигідно закривати збиткові шахти, ніж продовжувати їх дотувати, вважає заступник міністра Ірина Ставчук.
"Звичайно, це має відбуватися за соціальними програмами для шахтарів, можливістю переорієнтації з точки зору нових робочих місць і, з точки зору тривалої виплати їм коштів, щоб вони могли знайти собі інші робочі місця", - зазначила чиновниця на брифінгу за підсумками конференції ООН з клімату, на якій український міністр озвучив плани щодо закриття неперспективних шахт.
Небезпеку для шахтарських містечок
До таких збиткових і неперспективних, за версією міністерства, належать і три з чотирьох шахт ВАТ "Лисичанськвугілля", що працюють у прифронтовій Луганщині. Потужності підприємства зосереджені у трьох населених пунктах області - Лисичанську, Новодружеську і Привілля. Цей промисловий регіон є найстарішим гірничодобувним районом Донбасу, його поклади перевищують 100 мільйонів тонн вугілля, розповідає технічний директор компанії В'ячеслав Теросипов. Він стверджує, що всі шахти в певній мірі перспективними, якщо тільки правильно їх розвивати і інвестувати необхідні кошти. Востаннє ж обладнання шахт "Лисичанськвугілля" оновлювали, за словами співрозмовника, шість років тому.
"Щоб ці шахти працювали і якось виходили на самоокупність хоча б за двома напрямками - зарплата і електроенергія - необхідно вкладати кошти. А останні п'ять років давали гроші тільки на зарплати", - розповідає В'ячеслав Теросипов і зазначає, що зараз перед співробітниками підприємства є борги з виплат за два місяці. Сукупно на держпідприємстві працює 3,5 тисячі осіб. У разі закриття шахт директор побоюється сценарію з шахтою "Чорноморка", яка входила до складу держпідприємства і яку закрили на початку 2000-х. "Там обіцяли створення робочих місць, будівництво фабрики. У підсумку все розграбували ... А людей перенаправили на інші шахти, які тоді ще більш-менш працювали".
Зараз же невтішна перспектива може спіткати міста Новодружеське і Привілля, в яких налічується сукупно 14 000 чоловік. Життя переважної більшості жителів пов'язано саме з шахтами "Новодружеської", "Привильняньська" і "Капустіна", які в уряді визнали безперспективними. "Людям ніде буде працювати. Це основна проблема, з цим потрібно якось боротися. Якщо людина нічим не зайнята, там "цвіте" все, що хочете, - від бандитизму до інших негативів", - переживає співрозмовник.
Пріоритет - соціальні питання
В'ячеслав Теросипов визнає, що в перспективі Україну не омине відмова від викопного палива, що на даному етапі неможлива. "Газ дорогий, теплоелектростанції постійно вимагають вугілля", - говорить він. Зараз в минэкоэнерго рекомендували керівництву держпідприємства всі ресурси спрямувати на розвиток лише однієї шахти - "Мельникова", що в місті Лисичанськ. Однак тут сподіваються, що їх все ж таки обійде закриття і всі шахти отримають державну підтримку.
На реструктуризацію вугільної галузі в 2020 році уряд заклав 1,96 мільярда гривень. З них один мільярд планується спрямувати на технічне переоснащення і модернізацію шахт, повідомляють у міністерстві.
Під виглядом реструктуризації насправді буде відбуватися закриття шахт, впевнений народний депутат, голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець. На його думку, є кризова ситуація у вугільній промисловості в найближчій перспективі призведе до того, що до протестів стануть вдаватися не тільки шахтарі, але й цілі шахтарські міста, які внаслідок неефективної державної політики вже зараз приречені на вимирання.
"Шахтарі у всьому світі досить консервативні, їм дуже важко адаптуватися в інших секторах промисловості, навіть молодим людям. Це як окрема каста", - коментує Михайло Волинець і зазначає, що надзвичайно важливо передбачити соціально-економічні наслідки від будь-яких майбутніх реформ уряду. У минэкоэнергетике погоджуються, що пріоритетом у подальшій роботі буде збереження робочих місць або працевлаштування звільнених працівників у разі реорганізації.
"Насамперед стоїть завдання скоротити навантаження на бюджет. З цією метою будуть прийматися рішення щодо подальшого функціонування підприємств в умовах ринкових відносин і обмеженість видатків державного бюджету", - відзначили в прес служба профільного відомства. У міністерстві зазначають, що вугільна галузь-це насамперед люди і міста, а тому поки не буде врегульовано соціальне питання, "рішень щодо закриття шахт не буде".
Вже найближчим часом в уряді обіцяють представити нову концепцію реформування вугільної промисловості. Однак такі програми готували і попередники міністра Оржель. Однак, за результатами аудиту, досі жодна з них не була повністю ефективно виконана, а тому ситуація в галузі продовжує загострюватися.
