Одним із варіантів порятунку металургійного бізнесу в Росії в умовах західних санкцій могла б стати переорієнтація експорту на країни південно-східної Азії, зокрема до Китаю, В'єтнаму, Таїланду та Індонезії. Проте логістичні проблеми та традиційно нижчі ціни на азіатському ринку ставлять під питання перспективи таких змін.
«Звичайні морські шляхи через Балтику опинилися під сильними обмеженнями, а перенаправлення вантажів на східні порти залізницею утруднене довгим транспортним плечем і перевантаженістю цього напрямку», - зазначає старший аналітик «АТОН» Андрій Лобазов.
«У цьому випадку зростуть транспортні витрати. Крім того, на азіатському ринку ціни нижчі, ніж у Європі та США, тому, щоб зайти на нього, компаніям доведеться знижувати вартість продукції. Але зараз металурги опинилися в тих умовах, коли виживання головніше за високу маржинальність», - вважає завідувач кафедри промислового менеджменту НДТУ «МІСіС», доктор економічних наук Юрій Костюхін.
У першому кварталі 2022 року на Росію припадало 30% світового експорту сталі. До санкцій країни Євросоюзу, Великобританія та Швейцарія купували майже чверть російського експорту чорних та кольорових металів. За словами аналітиків, найбільше через санкції постраждає «Северсталь», яка майже третину виручки отримувала від європейських покупців.
Експерти сходяться на думці, що найбільш очевидним способом вирішення проблеми втрати західних ринків може стати стимулювання внутрішнього попиту на сталь через збільшення будівельної діяльності у самій Росії.
«Зробити це можна за рахунок впровадження масового держзамовлення у будівництво та розвитку власного машинобудування. Але це тривалий процес, який триватиме не один рік», - наголошує Юрій Костюхін.
Нагадаємо, днями відбулася зустріч керівників металургійних компаній РФ з президентом Володимиром Путіним, який за її результатами доручив уряду Росії до 1 червня підготувати оновлену стратегію розвитку металургії до 2030 року. У документі буде враховано не лише завдання підвищення попиту на внутрішньому ринку за доступними цінами на продукцію, а й переорієнтації експорту.
