Спільно з Linde Gas AB компанія Ovako провела повномасштабні випробування з використанням водню для нагріву стали перед прокаткою. Випробування були проведені з хорошими результатами в одній з печей компанії на прокатному стані в Хофорсе в Швеції.
«Це історична подія для сталеливарної промисловості доводить, що викиди вуглекислого газу при прокатці можуть бути усунені при наявності необхідної фінансової підтримки та інфраструктури», - йдеться в повідомленні Ovako.
Сталь нагрівали з використанням водню замість зрідженого нафтового газу перед прокаткою. Експеримент, за словами компанії був успішним, і випробування готового прокату сталі показали, що нагрівання воднем не погіршує якість. При відповідних умовах Ovako може ввести водневий для нагрівання печей на всіх своїх прокатних станах і, таким чином, радикально скоротити викиди вуглецю в атмосферу.
«Це серйозна подія для сталеливарної промисловості. Вперше водень використовується для нагрівання сталі в існуючих виробничих умовах. Завдяки випробуванню ми знаємо, що водень можна використовувати просто і гнучко, без впливу на якість сталі, що буде означати дуже велике зниження вуглецевого сліду. Ми тісно співпрацюємо з Linde протягом багатьох років і пишаємося тим, що робимо це разом», - прокоментував експеримент Йоран Нистрем з EVP Group Marketing & Technology.
«У нас тепер є докази того, що можна використовувати водень при нагріванні, не впливаючи на якість сталі. За нашими оцінками, початкові інвестиції дозволять скоротити викиди вуглекислого газу на 20 000 тонн в рік, і це тільки початок. Ми виконали це випробування таким чином, щоб воно могло бути відтворена в повному обсязі в Хофорсе і на інших наших прокатних станах», - зазначає Андерс Лугнет, технічний спеціаліст групи з енергетичних та пічних технологій в Овако.
Сталеливарна промисловість робить значний вплив на навколишнє середовище. За даними Всесвітньої асоціації виробників сталі, в середньому на кожну метричну тонну сталі, виробленої в 2018 році, було викинуто 1,85 метричної тонни вуглекислого газу.
Європейська комісія охарактеризувала водень як енергоносій з «великим потенціалом для чистої, ефективної енергетики в стаціонарних, переносних і транспортних додатках».
Хоча водень, безсумнівно, володіє потенціалом, існують деякі проблеми, пов'язані з його виробництвом. Ряд джерел водню сам по собі пов'язаний з викидами парникових газів при його виробництві. Водночас, якщо у виробництві використовуються поновлювані джерела, його називають «зеленим воднем».
Хоча вартість «зеленого водню» як і раніше досить висока, в останні кілька років таке паливо використовується в ряді транспортних засобів, таких як поїзди, автомобілі та автобуси.
В останньому прикладі великих транспортних компаній, які роблять кроки для просування технології «зеленого водню» в масове русло, Volvo Group і Daimler Truck нещодавно объявили про плани співпраці, зосередженого на технології водневих паливних елементів.
Обидві компанії заявили, що створили спільне підприємство 50/50 з метою розробки, виробництва та комерціалізації систем паливних елементів для транспортних засобів великої вантажопідйомності та інших варіантів використання».
