Російське вторгнення в Україну може призвести до катастрофічного зниження прогнозованого глобального економічного зростання у 2022 році на 1 відсоток, йдеться у звіті про стан світової економіки Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), опублікованому 24 березня.
«Головний висновок звіту - зниження цьогорічного прогнозу глобального зростання», - сказав Річард Козул-Райт, директор Відділу глобалізації та стратегій розвитку ЮНКТАД, виступаючи в Женеві. «Ще у вересні минулого року передбачалося, що зростання світової економіки становитиме 3,6 відсотка. Тепер очікується зростання у 2,6 відсотка, і основною причиною цього є війна в Україні».
Інфляція зростає, а країни, що розвиваються, вже обтяжені борговим тягарем в один трильйон доларів США. У цій ситуації ЮНКТАД визнав недостатніми вже вжиті фінансові заходи, спрямовані на підтримку країн, що розвиваються, зіткнулися з нестабільністю обмінних курсів, зростаючим відсотковим ставкам і стрімким зростанням цін на продовольство та паливо.
Всеосяжна багатостороння фіскальна реформа - можливо, за масштабами та амбіціями порівнянна з американським планом Маршалла, який підтримав Західну Європу після Другої світової війни - терміново необхідна для покращення фінансової ліквідності країн, що розвиваються, вважають у ЮНКТАД. Це допоможе запобігти можливому банкрутству як країн, що розвиваються, так і країн із середнім рівнем доходу.
«Перспективи світової економіки стрімко погіршуються, і подумати тільки, що цього року, після двох років кризи COVID-19, середній темп зростання світової економіки становитиме 2,6 відсотка порівняно з 5,5 відсотка минулого року», - сказала Генеральний секретар ЮНКТАД Ребека Грінспан.
Грінспан закликала МВФ і Світовий банк вжити надзвичайних заходів: задіяти інструменти швидкого фінансування, які МВФ надає для допомоги країнам із проблемами платіжного балансу.
«Умови погіршуються для всіх», - продовжила глава ЮНКТАД, зазначивши, що кліматична криза відіграла негативну роль, як і низка посух на Африканському Розі, пандемія COVID-19 і війна в Україні.
Навіть відносно багаті країни, стикаючись із проблемами, пов'язаними зі зростанням вартості життя, щоб утриматися на плаву, звертаються за допомогою до міжнародної фінансової системи. Але найбідніші, імпортозалежні країни набагато більше постраждають унаслідок глобального економічного спаду.
«Основний тягар ляже на країни, що розвиваються, через різке зростання цін на продовольство, енергоносії та добрива, а також фінансову кризу», - сказала Грінспан.
