Світ знаходиться на порозі боргової кризи, однак найгірший сценарій можна запобігти, якщо терміново вжити заходів. Про це заявив Генеральний секретар ООН, виступаючи на саміті, який він зібрав у зв'язку з надзвичайною глобальної фінансової ситуацією. Глава ООН представив учасникам зустрічі свої рекомендації щодо запобігання фінансовій кризі - найтяжчого з моменту Великої депресії.
Шість країн світу вже оголосили про дефолт - неспроможність оплачувати борги. Крім того, близько третини перехідних економік світу загрожує фінансова криза. Ще більш небезпечна ситуація складається в найменш розвинених країнах. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш нагадав, що коронавірусна інфекція забрала 2,7 мільйона життів, а пандемія і пов'язані з нею обмеження призвели до безпрецедентних гуманітарних наслідків.
В ООН вже попереджали про те, що людству, мабуть, доведеться пережити «втрачене десятиліття» в плані здійснення Цілей сталого розвитку. У цьому документі закладено конкретні завдання щодо поліпшення до 2030 року рівня життя людей. «Втрачене десятиліття» означає, що виконання поставлених цілей доведеться чекати на десять років довше. Це стосується і боротьби з бідністю та голодом, і скорочення смертності, і збереження біорізноманіття та безлічі інших показників, що відображають рівень життя населення.
«Нерівність між людьми і країнами буде тільки зростати», - попередив глава ООН. З початку пандемії міжнародні фінансові агентства вже знизили кредитний рейтинг 42-х держав світу, в тому числі шести розвинених країн, 27-ми перехідних економік, а також дев'яти найменш розвинених держав і країн з низьким рівнем доходу. Цим урядам тепер буде складніше отримати позики, а значить постраждають соціальні та інші програми.
Нерівність вже проявляється в забезпеченні вакцинами від COVID-19, підкреслив глава ООН. Він попередив, що якщо половина населення планети не зможе отримати щеплення, то в найближчі роки нас чекають нові хвилі епідемії, а це підірве ефективність вакцинації в цілому.
Карантинні заходи дозволили, з одного боку, вирівняти криву захворюваності і врятувати життя, а з іншого, призвели до безпрецедентних економічних наслідків. Вперше з 1998 року зросли показники крайньої убогості, обсяг глобального ВВП скоротився на 4,3 відсотка. Тільки в 2020 році втрачені 144 мільйони робочих місць.
Багато країн поспішили взяти позики, скориставшись рекордно низькими процентними ставками. Велика частина цих коштів - 18 трильйонів доларів - припала на розвинені економіки. А найменш розвинені і бідні країни, які і до пандемії страждали від боргового тягаря, не могли отримати кредити в необхідному обсязі і підтримати свої економіки. В результаті розрив між бідними і багатими тільки збільшився і продовжує зростати. Більш того, бідним загрожує дефолт, який, в свою чергу, може привести до нового витка глобальної кризи.
Генеральний секретар ООН в числі інших заходів пропонує наділити найбільш вразливі з фінансової точки зору країни Спеціальними правами запозичення - резервним платіжним засобом, створеним Міжнародним валютним фондом (МВФ), а також надати їм відстрочку за борговими зобов'язаннями та інші пільги, які дозволять допомогти уникнути дефолту. «В іншому випадку нас всіх чекає поглиблення кризи і найважча з часів Великої депресії рецесія», - попередив глава ООН.
Прем'єр-міністр Ямайки Ендрю Холнесс, який поряд з Антоніу Гутеррішем і прем'єром Канади Джастіном Трюдо виступив співорганізатором саміту, пропонує створити нову «архітектуру міжнародного запозичення». За його словами, оновлена система спонукає приватні компанії вкладати кошти в екологічно чисті і стійкі перед обличчям криз проекти і прискорить відновлення після пандемії.
