Афганістан унікально багатий чорними, кольоровими і рідкоземельними металами. Наприклад, розмір розвіданих запасів чорних металів родовища в передгір'ях хребта Гіндукуш становить понад 500 мільйонів тонн. А Айнак - це відоме афганське родовище міді, найбільше в Євразії. За даними Геологічної служби США, там міститься 450 мільйонів тонн мідної руди. В Афганістані, за деякими оцінками, найбільші у світі поклади літію, одного з найважливіших для переходу на зелену енергетику металів.
Ці та багато інших родовища в Афганістані практично недоторкані. Експерти-геологи стверджують, що невідомо, наскільки багатий ресурсами Афганістан насправді. З огляду на обмеженість ресурсів, важливість афганських родовищ для наукомістких галузей зростає з кожним роком.
При цьому у самого Афганістану немає технологій і фінансів, щоб розробляти родовища самостійно. І жодна з провідних світових видобувних компаній, крім китайських, так і не змогла отримати доступу до ресурсів. Однак їх досвід роботи в Афганістані навряд чи можна назвати вдалим.
З відходом військ США з Афганістану поки не ясно кому можуть дістатися багатства цієї понівеченої війною країни. На думку багатьох експертів першим претендентом на зближення з новою владою в Кабулі сьогодні може стати Китай.
По-перше, в недавній історії досить прикладів того, як Пекін не боїться вкладатися в ризиковані активи по всьому світу. По-друге, Китай, як і Росія, пішов на зближення з талібами і брав їх на міністерському рівні. Логічно в такому випадку припустити, що за всіма цими діями стоїть меркантильний розрахунок отримати доступ до афганських ресурсів в той час, поки ще толком не сформований уряд дуже потребує іноземному фінансуванні, а перешкоди у вигляді Заходу вже немає.
Однак інтереси КНР в Афганістані обмежені бажанням утримати потенційно небезпечну хвилю насильства і радикалізму всередині країни. Не допустити, щоб через кордон в Ваханський коридорі або з країнами Центральної Азії в китайський Синьцзян проникло одне їх «трьох зол» (радикалізм, сепаратизм, тероризм), з якими Пекін активно бореться кілька останніх десятиліть. Іншими словами, буде вкладати Китай в Афганістан чи ні, залежить від того, наскільки це може бути вигідним.
