Кількість промислових роботів, що впроваджуються на російських підприємствах, зростає щороку. Цьому сприяє дефіцит робочих рук та можливість знизити собівартість продукції. У 2019 році в Росії було встановлено 1410 промислових роботів – на 40 відсотків більше, ніж у 2018-му. У 2020 році такі підрахунки не велися, але учасники ринку впевнені – зростання продовжується. Про це, зокрема, говорять дані 33 найбільших компаній-інтеграторів - кількість встановлених ними промислових роботів минулого року зросла на чверть і досягла 501 одиниці, порахували в аналітичному центрі TAdviser та Національній Асоціації учасників ринку робототехніки (НАУРР).
Росія відстає від світових лідерів автоматизації виробничих процесів здебільшого через дешеву робочу силу. «Тому у багатьох галузях не бачать необхідності застосовувати роботизовані рішення замість ручної праці», - зазначає Ольга Мудрова, виконавчий директор НАУРР.
Необхідно підвищити щільність роботизації хоча б до середньосвітових значень, вважає експерт. Це потрібно, щоб випускати конкурентоспроможну продукцію, адже промислові роботи дозволяють знизити ціну вироблених товарів, оскільки працюють швидше та зі стабільною якістю.
Потенціал для активного застосування промислових роботів є. Останні кілька років спостерігається дефіцит висококваліфікованих фахівців, наприклад, зварювальників, дефіцит працівників на монотонні, важкі завдання, зменшення кількості трудових мігрантів, задіяних у будівництві, і поява великої кількості вітчизняних виробників сільськогосподарської та будівельної техніки. Все це спричиняє зростання попиту на роботизацію», - зазначає Дмитро Іпанов, генеральний директор «ВЕКТОР ГРУП».
Для масштабних змін потрібні масштабні дії, зазначили у компанії Robotec. Це спільна робота держави, інтеграторів, виробників роботів та виробництв. Необхідні також заохочення, субсидії, пільгові податкові ставки для бажаючих запровадити роботів та рекламні кампанії щодо вигод робототехніки. І фахівці, які зможуть програмувати ці роботи.
Ситуація вже змінюється, попит зростає, але грошей у компаній немає, зазначає Максим Фурман, технічний директор Robotech. Тому, на його думку, державним регуляторам потрібно субсидувати покупки роботів у розмірі 20-30 відсотків від їхньої вартості.
Найбільше промислових роботів у Росії, за словами Костянтина Вишневського, директора Центру досліджень цифрової економіки НДУ ВШЕ, застосовується у металургії та металообробці – 29 відсотків. По 12 відсотків припадає на автомобільну та харчову промисловість, менше 10 відсотків у деревообробки та хімпрому.
«У попередні роки у світі на першому місці за споживанням було автомобілебудування, але цього року вийшла область електроніки та електровиробів. Така розбивка характерна для зрілих ринків, тому як потенційні точки зростання для Росії крім металургії та автомобілебудування виступає електроніка» - зазначає експерт.
Понад 95 відсотків робототехнічних комплексів зараз будуються з використанням закордонних маніпуляторів, зазначає Олександр Неволін, гендиректор компанії Nevlabs.
«Ми знаємо п'ять наших виробників різного ступеня зрілості, але у всіх виробництво практично штучне. Вітчизняні роботи за рахунок нижчої ціни знижують терміни окупності та роблять роботизацію більш виправданою. Тому ми сподіваємось на підтримку держави, наприклад, часткове фінансування замовників при купівлі вітчизняних рішень, а також на заходи, що обмежують продаж іноземних роботів за наявності аналогічних вітчизняних», - повідомив глава Nevlabs.
