Проблеми законодавчого забезпечення та функціонування атомної галузі і проблеми з розрахунком на ринку електроенергії обговорили на нараді в НАЕК «Енергоатом» керівники підкомітету з питань ядерної енергетики та ядерної безпеки ВР України Остап Шипайло, Державної інспекції ядерного регулювання Григорій Плачков, директорату розвитку ядерної енергетики та атомної промисловості Олександр Шуст, Енергоатому Павло Павлишин та ДП «Енергоринок» Юрій Гнатюк.
зокрема, Остап Шипайло повідомив, що критично важливі для діяльності НАЕК «Енергоатом» законопроекти, спрямовані на остаточне врегулювання кредиторської і дебіторської заборгованості на оптовому ринку електричної енергії і уникнути ослаблення державного регулювання безпеки використання ядерної енергії, внесені ним і його колегами по Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг - Юрій Камельчук, Дмитром Припутні та Андрієм Герус, вже зареєстровані і отримали позитивні висновки профільних комітетів.
У той же час, законопроект щодо захисту від інфляції коштів фінансового резерву, призначеного для зняття з експлуатації ядерних установок, ухвалення якого вимагається умовами Гарантійного угоди з ЄБРР, яка ратифікована ВР України у травні 2014 року, досі не переданий на розгляд Кабінету Міністрів України Міністерством енергетики та захисту навколишнього середовища.
Як зазначив керівник НАЕК «Енергоатом» Павло Павлишин, основними проблемами для компанії в умовах функціонування нового ринку електроенергії залишаються механізм покладання спеціальних обов'язків (для компенсації різниці в ціні для населення і витрат на «зелений тариф») і платоспроможність ДП «Гарантований покупець».
Так, з початку 2020 року борг ДП «ГарПок» перед ДП «НАЕК «Енергоатом» склав 2,8 мільярда гривень, при цьому за лютий приріст боргу становить понад 1,8 мільярда гривень. Тобто, за продану електроенергію, включаючи ПСО, Енергоатом отримав лише половину коштів. І це в умовах, коли механізм ПСО не забезпечує покриття економічно обґрунтованих витрат Енергоатому, зокрема - на оплату диспетчеризації та акцизного податку.
Павлишин акцентував увагу на тому, що відсутність своєчасної та повної оплати електроенергії для Енергоатому призвела до дефіциту коштів на виконання виробничої програми, на оплату свіжого ядерного палива і повної відсутності фінансування інвестпрограми по статті «Капітальне будівництво».
«Це означає, що гомпания отримає штрафні санкції від постачальників і підрядників у вигляді пені, а якщо ситуація терміново не вирішиться, то вже в березні ми можливо будемо відчувати дефіцит коштів на сплату податків та заробітної плати», - зазначив він.
У свою чергу Голова Держатомрегулювання Григорій Плачков зазначив, що є побоювання, що фінансова дефіцит компанії може призвести до невиконання запланованих заходів з переоцінки безпеки і зробить неможливим надання дозволу на пуск енергоблоків АЕС після виконання планового попереджувального ремонту, зокрема - ЗАЕС-5, у якого в травні 2020 року завершиться проектний термін експлуатації. Неспроможність ліцензіата дотримуватися умов провадження заявленого виду діяльності, встановлених нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки може призвести до призупинення діючої ліцензії, - зазначив Плачков.
Він також звернув увагу на ситуацію навколо перегляду кваліфікаційних вимог Міністерством енергетики та захисту навколишнього середовища до керівника НАЕК «Енергоатом». Плачков відзначив, що оскільки президент Енергоатома отримує ліцензію Держатомрегулювання, то освіта, кваліфікація та досвід роботи в сфері ЯРБ, є важливими чинниками.
В результаті обговорення учасники наради підтримали пропозицію НАЕК «Енергоатом» Міністерство створити робочу групу за участю НКРЕКП, Минэкоэнерго, учасників електроенергетичного ринку з метою вирішення ситуації, що склалася.
«Ми впевнені, що вихід є, але для цього необхідно абстрагуватися від особистих інтересів, згадати, що всі ми працюємо в першу чергу на українську державу», - зазначив Павло Павлишин.
