Попит на сталь у Туреччині зростав, особливо в секторі нерухомості. Однак після руйнівного землетрусу, який стався 6 лютого, активність на ринку було припинено. Зусилля порятунку якомога більшої кількості людей цілком слушно були головним пріоритетом. В аварійно-відновлювальних роботах використовувалося обладнання місцевих виробників та металургів.
Порт Іскендерун був серйозно пошкоджений, і вхідні вантажі, у тому числі сталевий брухт, були перенаправлені. Може пройти кілька місяців, перш ніж портові операції повернуться до нормального русла. Вся діяльність на даний момент зосереджена на розміщенні тих, хто вижив, які були переміщені внаслідок землетрусу.
Кілька прилеглих сталеливарних заводів припинили свою діяльність та оголосили форс-мажор за контрактами зі своїми клієнтами. Виробництво сталі в країні спочатку впаде. Це вплине на пропозицію як усередині, так і за межами Туреччини.
Експорт готової сталі різко скоротиться. Турецькі постачальники щорічно відвантажували в середньому майже 20 мільйонів тонн готової сталі у всьому світі за останні п'ять років. Значна частина цього обсягу буде видалена з глобального ланцюжка постачання.
Виробництво на багатьох турецьких сталеплавильних підприємствах скоротилося після підвищення тарифів на електроенергію у вересні минулого року. Заводи країни шукали способи скоротити інші витрати, щоб залишатися конкурентоспроможними на місцевому та міжнародному ринках.
Проте наприкінці 2022 року експортні пропозиції готової сталі до Європи стали непривабливими. Отже, було розміщено мало замовлень. Загальний обсяг експорту з Туреччини впав приблизно на 50 відсотків у четвертому кварталі минулого року порівняно з тим самим періодом 2021 року. Спочатку це зменшить вплив недавнього землетрусу на постачання до європейського сталевого сектору. ЄС припадає на частку близько 30 відсотків від загального обсягу турецького експорту в середньому за п'ять років.
Арматура є найбільшим за обсягом продуктом, що експортується з Туреччини, і стане одним із ключових матеріалів, необхідних для відновлювальних робіт після землетрусу. Понад третину всієї арматури, експортованої останні чотири роки, призначалося ринку Близького Сходу. Щорічно у цей регіон від турецьких постачальників імпортується близько 4 мільйонів тонн готової сталевої продукції. Яку частину цієї пропозиції буде втрачено, поки що невідомо, але необхідність заміни потенційно більше 2 мільйонів тонн тільки арматури на рік майже напевно підштовхне світові експортні ціни вгору.
Очікується сплеск попиту на сталь у Туреччині, коли відновлювальні роботи розпочнуться у повному обсязі. Китайські та інші недорогі азійські постачальники намагатимуться збільшити обсяги продажів у країну. Це, мабуть, звузить доступність на світовому ринку сталі. У короткостроковій перспективі ми очікуємо, що скорочення доступності готової сталі з Туреччини принаймні частково послабить поточний тиск надмірної пропозиції в європейському та азіатському секторах сортового прокату.
