Обсяги заготівлі брухту чорних металів в Україні за роки незалежності скоротилися в 6 разів – до мінімальних показників під час широкомасштабної війни. При цьому, перспективи повернення до більш-менш істотного зростання галузі досить сумні. Про це пише аналітичний
Центр GMK-Center у статті "Зникаючий ресурс: виклики для української ломозаготівлі"
"Деіндустріалізація економіки стала головним фактором, що визначає стан ринку брухту в Україні. Це незворотний процес. Розрахунки аналітиків показують: колишні обсяги ломозаготівлі залишилися в минулому, швидше за все, назавжди", – йдеться в статті.
За даними GMK-Center, зростання брухту в Україні припало на другу половину 1990-х, в 2000 р. галузь досягла історичного максимуму в 11 млн т за рахунок утилізації радянської промислової спадщини, а потім, з 2001 р. в ній пішов стійкий спад через низький рівень інвестицій
В оновлення металофонду і фактичне "зникнення" цілих секторів українського машинобудування.
"Головним джерелом брухту в Україні в останні роки був амортизаційний брухт, на частку якого припадало до75%. Іншими словами, ця галузь працювала і продовжує працювати на накопиченому
Ресурсі радянських часів. Цей ресурс не поповнюється належним чином через занижене споживання сталі в Україні",-підкреслюють в GMK-Center.
Війна поглибила проблематику і заготівлі брухту. Частина української території виявилася окупованою або ареною активних бойових дій. Зараз обсяг брухту в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській, частково в Харківській і Сумській обл.близький до нуля. Раніше ці регіони забезпечували близько 1 млн т брухту на рік.
Компенсувати втрачені обсяги підвищенням заготівлі в інших регіонах неможливо.
Як ми обговорювали вище, потенціал виробництва брухту на інших територіях обмежений. Радянська Індустріальна спадщина в основному була зосереджена саме в
Промислових областях сходу України.
Активні бойові дії, падіння економіки, падіння і стагнація промислового виробництва, еміграція з країни і нестача персоналу, мобілізаційні процеси – впливають на ломозаготівельну галузь негативно. Як результат, кількість учасників ринку скорочується. У 2009 р.в Україні налічувалося близько 1700 ломозаготівельних компаній. Зараз, за експертними оцінками, їх залишилося не більше 100-120 з активною кількістю майданчиків для збору брухту від 250 до 300.
"Тому, очевидно, Українська ломозаготівля буде і надалі перебувати на плюс-мінус нинішньому рівні. Гравці, що залишилися в галузі, не мають доступного брухту через деіндустріалізацію та падіння економіки за 3,5 роки повномасштабної війни; немає перспектив
