Механізми прикордонного вуглецевого коригування Великої Британії та ЄС уже змінюють потоки торгівлі сталлю, а істотні відмінності між двома системами можуть відтермінувати взаємне звільнення від зборів навіть у разі домовленості про поєднання ринків викидів. Про це 19 листопада заявив Alwyn Hopkins, керівник напряму сталого розвитку промисловості та енергетики EY у Великій Британії та Ірландії.
На конференції лондонського аналітичного центру cbamboo Hopkins сказав, що для зближення систем торгівлі викидами Великої Британії та ЄС потрібно буде змінити національне законодавство, правила ціноутворення на викиди та адміністративну інфраструктуру. Лише після цього компанії зможуть розраховувати на можливі звільнення.
Заява пролунала напередодні саміту Великої Британії та ЄС 20 листопада, де сторони, як очікувалося, мали обговорити поєднання систем торгівлі викидами. Така домовленість могла б відкрити шлях до взаємного звільнення від механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM).
«Думаю, перш ніж ми зможемо стверджувати, що режими CBAM є зіставними, нам доведеться подолати ще чимало перешкод», — сказав Hopkins.
Серед відмінностей він назвав ціни на вуглець, правила безоплатного розподілу квот, методики обліку викидів і механізми стабілізації ринку. Тому угода про поєднання систем торгівлі викидами сама собою не призведе до негайного звільнення від CBAM.
Як можливий приклад Hopkins назвав угоду ЄС і Швейцарії: дві окремі системи торгівлі викидами діють у межах взаємного визнання квот. Однак переговори сторін почалися у 2010 році, а угода набула чинності лише у 2020-му — за словами Hopkins, це свідчить про складність таких домовленостей.
Тим часом CBAM уже впливає на торгівлю сталлю. За словами Hopkins, імпорт заліза та сталі до ЄС у грудні 2025 року був на 65% вищим за середній рівень за аналогічні грудневі періоди попередніх років. У січні 2026 року показник виявився на 27% нижчим за середній для відповідних січневих періодів.
Hopkins припустив, що імпортери могли прискорити поставки перед початком остаточного етапу європейського CBAM 1 січня 2026 року, щоб уникнути додаткових витрат на викиди. Водночас він попередив, що на коливання також могли вплинути інші торговельні заходи, зокрема захисні заходи щодо сталі та мита.
Наслідки прикордонних вуглецевих заходів не обмежуються державними доходами. За оцінкою Hopkins, зміни у виборі постачальників і торговельних потоках можуть мати значніший економічний ефект.
Британський CBAM почне діяти 1 січня 2027 року. На початковому етапі Велика Британія застосовуватиме єдині значення викидів за замовчуванням незалежно від країни походження товару, тоді як ЄС використовує значення, встановлені окремо для різних країн. Це може призвести до істотної різниці у вуглецевих витратах на сталь із Китаю, Індії, Алжиру та інших країн. Велика Британія планує перейти до значень за замовчуванням із розподілом за країнами з 2029 року.
На конкурентоспроможність різних способів виробництва сталі може вплинути й облік непрямих викидів, зокрема викидів від електроенергії, що використовується в електродугових печах. Відповідаючи на запитання виробника сталі, Hopkins зазначив, що правила обліку можуть давати перевагу одним технологіям перед іншими — залежно від того, чи враховуються непрямі викиди.
За словами Hopkins, компанії поки недостатньо підготовлені до запровадження британського CBAM. Особливо це стосується невеликих імпортерів і підприємств зі складними міжнародними ланцюгами постачання.
Якщо Велика Британія та ЄС не домовляться, компанії, які переміщують товари, що підпадають під CBAM, між двома ринками, можуть зіткнутися з дублюванням звітності та додатковими витратами. Конкретні вимоги залежатимуть від походження товарів і застосовних послаблень щодо вуглецевих платежів.
Hopkins наголосив, що облік викидів стає чинником промислової конкурентоспроможності, а не просто обов’язковою звітністю.
«Тепер це стає показником конкурентоспроможності», — сказав він, додавши, що компаніям доведеться оцінювати вуглецеві ризики в усьому ланцюгу постачання в міру поширення вуглецевого регулювання та екологічних норм.
Автор: Annalisa Villa


