Європейський парламент підтримав більш широке застосування механізму коригування вуглецю на кордоні (CBAM) до перероблених сталевих та алюмінієвих виробів, зробивши крок до усунення одного з ключових недоліків кліматичної політики ЄС.
Ініціатива з'явилася всього через кілька днів після того, як EUROMETAL попередила: зростання цін на імпортовану в Європу сталь може перенести конкурентний тиск на готову продукцію, вироблену за межами Євросоюзу.
Хоча позиція парламенту визнає, що вуглецеві ризики все частіше виникають не тільки на етапі випуску сировини, а й далі по ланцюжку вартості, в EUROMETAL вказують на зберігаються серйозні прогалини. На думку Федерації, механізм як і раніше охоплює не всі види продукції, впроваджується недостатньо швидко і не пропонує дієвого рішення для експортерів з ЄС, які несуть витрати, пов'язані з викидами, на світових ринках.
Подальше перенесення викидів отримало політичне визнання
Позиція Європарламенту була озвучена на тлі зростаючої стурбованості європейських споживачів стали тим, що посилення вуглецевих вимог і торгових правил може змінити структуру імпорту, а не знизити тиск на галузь.
Як раніше повідомлялося, EUROMETAL підняла цю проблему на Європейському конгресі промислових виробників і з питань конкурентоспроможності в Брюсселі 7 вересня, попередивши, що більш високі витрати на сталь, вироблену або імпортовану в ЄС, можуть підвищити привабливість готових компонентів, обладнання та іншої сталевмісної продукції, що випускається за межами Європи.
Таким чином, останнє рішення стало важливим політичним визнанням того, що перенесення вуглецю більше не обмежується первинною сталлю та алюмінієм. Він може впливати на компоненти, вузли, обладнання та готову продукцію на пізніх етапах виробничого ланцюга.
Охоплення механізму все ще залишає помітні прогалини
При цьому в EUROMETAL підкреслюють, що пропоноване розширення залишається занадто вузьким. Навіть за підтримки Європарламенту значна частина продукції зі сталі та алюмінію як і раніше не потрапить під дію CBAM. Це може підштовхнути виробників з країн поза ЄС до подальшої переробки за межами Європи та експорту вже готових категорій товарів, що не підпадають під механізм, що фактично посилюватиме, а не стримуватиме перенесення викидів.
Наслідки виходять за рамки конкуренції в сегменті готової продукції. Якщо все більша частка переробки металу зміститься за межі ЄС, під тиском може опинитися і внутрішній попит на європейську сталь.
Терміни та конкурентоспроможність експорту залишаються ключовими питаннями
Ще один привід для критики
