Згідно з проектом розвитку металургійної галузі Росії до 2030 року, процес імпортозаміщення ключового металургійного обладнання в РФ може зайняти не менше десяти років, пише видання Комерсант.
Російські металурги стикаються із серйозними проблемами через залежність від іноземного обладнання, при цьому практично все воно по всьому ланцюжку створення вартості походить з недружніх країн, йдеться в стаття.
Зокрема вказується, що в Росії практично немає технологій виробництва високоякісних вогнетривів для доменного та сталеплавильного виробництв. Крім того, Росія відстає від світових лідерів за технологіями сталеливарного сектора, обладнання для переділів аглодоменного циклу, прокатними станами, не виробляються лінії оцинкування, лінії полімерних покриттів, нагрівальні печі. Практично втрачено виробництво валків для прокатних станів, які останнім часом здебільшого імпортувалися.
У програмі розвитку російської металургії йдеться про спеціальні види держпідтримки та заходи загальнопромислової підтримки галузі. Водночас розробку металургійного обладнання та технологій, а також відновлення їх виробництва в Росії неможливо здійснити швидко, наголошується у стратегії. У ряді випадків тривалість циклу «наука—виробництво» становить до 10–12 років.
За оцінкою експерта, ситуація з обладнанням для металургів є плачевною, але з деякими застереженнями. Так, на внутрішньому ринку є конкурентоспроможні російські виробники гірничо-шахтного та збагачувального обладнання. «Наприклад, кар'єрні екскаватори для відкритих робіт або вантажно-доставні машини для шахт у Росії випускаються», — каже керівник проектів SBS Consulting Дмитро Бабанський. Однак на етапах після збагачення руди російські компетенції в металургії мають нішевий характер, визнає він.
