Міністерство енергетики України спільно з агентством Держенергоефективності ініціювали і розробили проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року». До цієї роботи також залучалося експертне середовище, в т.ч. Проекту EU4Energy Governance.
«Розробка проекту акта пов'язана із завершенням Національного плану дій з енергоефективності до 2020 року і необхідністю продовження системних реформ в цій сфері для стійкого економічного розвитку і процвітання країни», - прокоментував в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура.
Так, за даними щорічної доповіді «Global Energy Statistical Yearbook» з питань енергетики, рівень енергоємності ВВП в Україні в 2018 році перевищував показник енергоємності ВВП Польщі - в 2,5 рази, Німеччини - в 3,3 рази і середнє значення країн світу - в 2 рази.
Високі значення енергоємності ВВП України свідчать про низьку ефективність і конкурентоспроможність економіки держави на світовому ринку. Україна займає в рейтингу країн світу 85 місце за Індексом глобальної конкурентоспроможності (GCI) по 2019 рік.
З огляду на вищевикладене, існує нагальна потреба в прийнятті та впровадженні європейських норм і стандартів у сфері енергоефективності.
Так, проектом розпорядження передбачено:
- Визначення національної мети по енергоефективності до 2030 року;
- Схвалення Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року;
- Твердження трирічного плану заходів щодо його реалізації в 2020-2022 роках.
Зокрема, планується досягти національної мети по енергоефективності, розрахованої відповідно до вимог Директиви 2012/27/ЄС про енергоефективність і з урахуванням підходів країн ЄС і Енергетичного Співтовариства, а саме - первинне і кінцеве споживання енергії в Україні в 2030 року не має перевищувати відповідно 91 468 тис. і 50 446 тис. тонн нафтового еквівалента.
Щоб досягти цієї мети, передбачено цілий ряд секторальних і міжсекторальних заходів з підвищення енергоефективності (співфінансування енергозберігаючих заходів у житловому секторі, розвиток енергосервісу, санація будівель органів влади, широке впровадження енергоменеджменту, сертифікація енергоефективності будівель, розвиток електротранспорту та інфраструктури зарядних станцій, підвищення ефективності систем теплопостачання тощо.).
Особливістю плану є необхідність підвищення енергоефективності не лише в контексті кінцевого споживання енергії, а й на етапах виробництва і транспортування енергії.
В загальному, прийняття і виконання плану дозволить запровадити європейські механізми підвищення енергоефективності в різних секторах економіки і сприяти:
- економії витрат на оплату енергоносіїв;
- зменшення обсягу викидів СО2
- розвитку бізнесу, в т.ч. в суміжних галузях і підвищення зайнятості населення;
- посиленню конкурентоспроможності економіки.
