Нідерландський гірничо-металургійний холдинг Метінвест українського мільярдера Ріната Ахметова і народного депутата Вадима Новинського, за останні 10 років інвестував в екологічні проекти в Україні більш 344 мільйонів доларів і має намір вкласти в них ще 413 мільйонів доларів до 2025 року, заявив генеральний директор компанії Юрій Риженков, виступаючи на міжнародній конференції Steel Success Strategies (Нью-Йорк, США), що проходить в поточному році в форматі онлайн.
За його словами, з 2017 року вартість CO 2 істотно зросла і надалі контроль над викидами вуглекислого газу буде ще більше посилюватися. Деякі гравці вже шукають нові стратегічні способи створення вартості за рахунок зниження витрат на викиди CO 2 , зокрема, переходом на використання технологій прямого відновлення стали (DRI) а також використання водню в якості відновника.
В свою чергу Україна досягла самого значного скорочення викидів CO2 в Європі. Разом з тим введення в Європі механізму регулювання вуглецевих викидів (CBAM, прийняття European Green Deal Investment Plan - ІФ) є новим викликом для торгівлі і промисловості ЄС.
Топ-менеджер відзначив, що Метінвест стежить за всіма подіями, пов'язаними з CBAM в ЄС і має намір представити своє бачення щодо CBAM в Єврокомісію в рамках проведених у цей час громадських консультацій. На думку Метінвесту, діюча в даний час модель перекатних підприємств приносить користь ринку ЄС і не повинна зазнавати дискримінації в рамках CBAM.
Гендиректор також повідомив, що компанія активно проводить діджіталізацію процесів, пілотні проекти демонструють потенціал і проблеми цифровізації в умовах Метінвесту. Зокрема, використання математичних моделей для планування ланцюжка вугілля-кокс-чавун дозволило оптимізувати вугільну шихту з урахуванням впливу якості одержуваного коксу для подальшого використання в доменних печах. В результаті відбулося зниження вартості вугільної шихти на 1,7%, або на близько 20 мільйонів доларів на рік.
Використання методів штучного інтелекту для управління термобаланс доменних печей дозволило знизити вміст кремнію в чавуні на 0,15 п.п. - з 0,65% до 0,50%, а економія склала 30 мільйонів доларів на рік.
Відповідаючи після виступу на питання агентства Інтерфакс-Україна про проблему відтоку кваліфікованих кадрів за кордон, зокрема в Польщу, з якою останнім часом зіткнулися українські підприємства, Риженков зазначив, що Метінвест був, мабуть, одним з перших промпідприємств, які створили повноцінну програму, спрямовану на утримання висококваліфікованих співробітників в компанії, і до теперішнього часу вже досягнуті успішні результати таких дій.
«Піковий відтік ключових технологів з наших активів в 2017 році становив до 25% в рік, сьогодні ми стабілізували його на рівні не більше 8-9%. Це означає, що ми більше не втрачаємо ключові знання і маємо кероване оновлення команди », - констатував онлайн-співрозмовник агентства.
За його словами, компанія реалізувала комплексну програму: переглянула політику винагород і мотивації, впровадила інструменти, які дозволили залучити весь наш персонал в зниження витрат і підвищення операційної ефективності бізнесу. Крім того, основний упор робиться на безпеку, комфорт і умови праці співробітників.
Відповідаючи на питання про діяльність групи в напрямку цифровізації і автоматизації логістичних процесів, гендиректор зазначив, що в даний час реалізується ряд цифрових проектів.
«У логістиці ми орієнтуємося на завдання оптимізації й автоматизації бізнес-процесів з використанням ERP-систем. Ми приділяємо увагу ефективному використанню власного транспорту і взаємодії з нашими перевізниками. Наприклад, до кінця року плануємо оптимізувати розподіл заявок на ж/д перевезення між операторами. А для розподілу автотранспорту використовуємо власну ефективну онлайн-платформу для проведення тендерів. Автоматизуємо процес відстеження вагонів і дотримання термінів доставки сировини компаніям і вантажів для наших клієнтів », - сказав Риженков, додавши, що також впроваджуються нововведення в документообіг, велика частина документів вже переведена на EDI (електронний обмін даними) і група активно беремо участь в проекті Мінінфраструктури по перетворенню в електронну форму накладних (CMR). Для автоматизації торговельних складів тестується SAP EWM, де вже використовується QR-кодування, електронна черга вантажівок, управління через додаток.
Торкаючись питання посилення екотребованій, топ-менеджер нагадав, що згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, Україна взяла на себе зобов'язання привести своє законодавство у галузі охорони навколишнього середовища та зміни клімату у відповідність до законодавства ЄС. За зміною клімату У
