Текстильна та швейна промисловість відіграє важливе значення, не тільки для населення, а й загалом для економіки країни. Залежність внутрішнього ринку від імпорту негативно впливає на можливості виробників одягу. Їм доводиться тривалий час чекати на постачання тканин і численної фурнітури. Використовувати у виробництві лише ті матеріали, які є у наявності.
Основні імпортери сировини
Ринок країни в різні роки стикався з різноманітними проблемами. Завдяки аналітиці деякі аспекти можна було з високою ймовірністю передбачити і протистояти негативним наслідкам. Тим не менш, ринок повсякденного та святкового одягу, як і раніше, залежить від постачання сировини. Через дії санкцій внутрішні споживачі сировини переключилися на постачальників в основному з наступних країн:
- Туреччина – досить різноманітні та якісні тканини.
- Бангладеш – основне джерело численної фурнітури.
- В'єтнам – країна здатна поставити незвичайні тканини для одягу.
- Китай – найширший асортимент текстилю за вигідною вартістю.
Важко вирішуваних проблем не існує. Налагодити виробництво одягу у потрібному обсязі цілком реально, якщо забезпечити внутрішні потреби текстилем, фурнітурою та іншими витратними матеріалами. А якщо ні, то внутрішній ринок продовжить відчувати дефіцит і буде змушений закуповувати необхідний для населення повсякденний одяг в інших країнах.
Кому необхідна аналітика
Об'єктивний аналіз ринку одягу необхідний однаково, як виробника, і постачальникам. У тому числі, великим реалізаторам одягу на внутрішньому ринку, в тому числі і на експорт. Знаючи поточну ситуацію, вони можуть встановлювати максимально об'єктивні ціни та заздалегідь закуповувати необхідну кількість сировини для масового виробництва максимально затребуваного одягу для населення та окремих категорій споживачів. Аналіз ринку враховує:
- фактичну, закупівельну вартість сировини;
- реальні можливості імпортерів у кількісних поставках;
- динаміку зростання цін та залежність їх від оптових поставок ;
- інші, не менш важливі аналітичні дані.
На основі попередніх свідчень фахівці навчилися досить точно передбачати поведінку ринку в майбутньому. Враховуючи різні сценарії розвитку економіки, підказувати виробникам одягу, на що варто звертати увагу під час закупівлі сировини та виробництві затребуваного одягу.