Ціни на сталь як у Росії, так і в Україні мають знизитися протягом 2022 року, що призведе до повернення прибутку місцевих сталеливарних заводів до середнього рівня у 2023 році, повідомляє Fitch Ratings.
Заводи регіону, що розглядається аналітиками, залишатимуться конкурентоспроможними завдяки своїй низькій собівартості, яка забезпечує високий коефіцієнт використання в період спадів і непередбачуваний прибуток під час циклічних піків. Проте перехід на виробництво сталі з нульовим викидом вуглецю та ризик підвищення податків для російських підприємств у довгостроковій перспективі можуть вплинути на їхню позицію щодо витрат, йдеться у новому звіті Fitch Ratings «Російська та українська сталь – експертна оцінка».
Безпрецедентне перевищення цін на сталь щодо витрат на її виробництво призвело до різкого зростання прибутку сталеливарних компаній у 2021 році, створивши великий запас міцності для левериджу. Вільний грошовий потік російських виробників плоского прокату залишиться негативним через великі дивіденди та пік капвкладень, але у Fitch Ratings очікують, що боргове навантаження залишиться в межах чутливості. Очікується, що EVRAZ plc (BB+/Позитивний) скоротить левередж після продажу вугільних активів, а також через високі показники та нижчу волатильність прибутку. Також прогнозується, що Metinvest BV (Метінвест, BB-/Stable) та Interpipe Holdings Plc (Інтерпайп, B/Stable) збережуть комфортний запас за рейтингом.
Російські сталеливарні заводи зберігають лідерство за витратами, незважаючи на нещодавнє підвищення податків на сталь та сировину. Однак частий перегляд податків або їх подальше підвищення може чинити тиск на сектор. Середньостроковий ризик для виробників сталі – це «Механізм регулювання вуглецевих кордонів» (CBAM) Європейського союзу та внутрішнє оподаткування вуглецю, які стосуються більшості регіональних виробників сталі, оскільки вони є вуглецевими.
Російські виробники стали включають мети скорочення викидів у свої стратегії, які можуть підтримувати високий рівень інвестицій навіть після поточного інвестиційного циклу. Зростання уваги до декарбонізації вже спонукало ЄВРАЗ та ПАТ «Северсталь» (BBB/Стабільний) продати свої вугільні активи, що після завершення угод знизить їхню сировинну самозабезпеченість. Метінвест навпаки збільшив свою частку у вугільних активах до контрольного пакета.
