Пітер Нагл, старший економіст Групи Світового банку відзначив різке зростання цін на сировинні товари після вторгнення в Україну: «Це значною мірою відображає той факт, що і Росія, і Україна є великими експортерами сировинних товарів. Але й до того ми спостерігали зростання цін на сировинні товари, коли економіка відкрилася після локдаунів під час COVID-19».
«Тепер ми бачимо широкомасштабне зростання цін не лише на енергоносії, а й на продовольство. Це матиме серйозні економічні та гуманітарні наслідки», – додав він.
Зростання цін на енергоносії за останні два роки було найзначнішим із часів нафтової кризи 1973 року. Зростання цін на продовольчі товари, великими виробниками яких є Росія та Україна, а також на добрива, у виробництві яких використовується природний газ, було найзначнішим з 2008 року.
Очікується, що у 2022 році ціни на енергоносії зростуть більш ніж на 50 відсотків, а у 2023 та 2024 роках вони знизяться. У зв'язку з перебоями у торгівлі та виробництві, спричиненими війною, у 2022 році ціна на нафту марки Brent становитиме в середньому 100 доларів за барель, що є найвищим показником з 2013 року та більш ніж на 40 відсотків вище, ніж у 2021 році.
У 2023 році очікується зниження ціни до 92 доларів, що значно вище за середній п'ятирічний рівень у 60 доларів за барель. Ціни на природний газ (європейські) у 2022 році будуть вдвічі вищими, ніж у 2021 році, а ціни на вугілля зростуть на 80 відсотків, причому обидва показники досягнуть історичного максимуму.
За прогнозами Групи Світового банку, у 2022 році можливе 40-відсоткове зростання ціни на пшеницю, що відображає важливість Росії та України як експортерів. Разом на них припадає близько чверті світового експорту пшениці. Експорт із України особливо постраждав через війну. Зростання цих цін дуже актуальне для країн Близького Сходу та Північної Африки, оскільки вони отримують значну частину пшениці з Росії та України.
«Для звичайного споживача це означає зростання цін на заправках, а також у продуктових магазинах. Для найбідніших сімей це особливо погано, оскільки вони витрачають більшу частину свого доходу на продукти харчування та енергію і тому вони особливо вразливі до таких змін», – підкреслив Пітер Нагл.
