Депутати Європейського парламенту затвердили новий регламент щодо захисту ринку сталі Європейського Союзу. Документ підтримали 606 парламентаріїв під час голосування, яке відбулося 19 травня. Проти висловилися 16 депутатів, 39 утрималися.
Новий регламент повинен замінити Заходи, Термін дії яких закінчується 30 Червня 2026 року. Оновлений документ встановлює обсяг безмитного імпорту сталі на ринок ЄС на рівні 18,3 млн тонн на рік, що означає зменшення безмитної квоти на 47% щодо попередніх обсягів. Щодо імпорту понад квоту буде застосовуватися мито в розмірі 50% замість поточних 25%.
У повідомленні Європарламенту окремо наголошується, що ситуація України як країни-кандидата з особливими проблемами безпеки повинна бути враховуватися при розподілі квот між країнами.
Стверджуючи оновлені заходи в ЄС відзначили, що їх мета – допомогти металургійній промисловості ЄС протистояти негативним впливам глобального перевиробництва на ринку сталі. Виходячи з цього до імпорту також буде застосовуватися правило melt and pour, яке передбачає, що Походження сталі визначається місцем, де вона вперше була виплавлена і розлита. Таким чином в ЄС хочуть посилити простежуваність і обмежити обхід захисту через мінімальну обробку в третіх країнах. Єврокомісія повинна буде враховувати Походження сталі при призначенні щорічних квот.
"Європі потрібна сильна і конкурентоспроможна металургійна промисловість, побудована на торгівлі, інноваціях і чесній конкуренції. Боротьба з негативними торговими наслідками глобального надлишкових потужностей має важливе значення, і я вітаю той факт, що виключення для імпорту російських сталевих слябів не буде продовжено. У той же час Україна не повинна бути покарана заходами ЄС, поки її металургійна промисловість страждає від прямих російських атак. Україна не є джерелом глобального надлишку потужностей. Ми повинні ставитися до них як до майбутнього члена ЄС і стратегічного партнера, і тепер ЄС повинен виконати нашу обіцянку, що Україна отримає особливий статус відповідно до нового регламенту", – зазначила Карін Карлсбро, ключова доповідачка Європарламенту з цього питання.
