Заходи захисту сталеливарного ринку в Євросоюзі будуть і далі розвиватися в залежності від ситуації в європейській і світовій галузі, вважає заступник генерального директора Eurofer Карл Тахеле. Він назвав систему тарифних квот на сталь»живим інструментом".
Тахеле, відповідальний в Європейській асоціації виробників сталі Eurofer за міжнародні зв'язки, обговорював можливі зміни в цьому механізмі 16 вересня у Варшаві на регіональній зустрічі EUROMETAL Central Europe 2026 в ході дискусії про промислову конкурентоспроможність і регулювання.
За його словами, на відміну від традиційних захисних заходів ЄС, які обмежені за терміном дії, липневий перегляд системи тарифних квот може привести до появи більш постійного механізму, хоча він як і раніше буде залишатися гнучким інструментом.
Майбутнє регулювання буде залежати не тільки від ситуації на світовому ринку сталі. Одним з ключових завдань залишається стримування тиску імпорту, пов'язаного з глобальними надлишковими потужностями. Однак не менш важливим фактором Тахеле назвав декарбонізацію європейської сталеливарної галузі.
На його думку, Єврокомісія не стане зберігати захисні заходи, якщо металургійні підприємства ЄС не зможуть модернізуватися відповідно до кліматичних цілей Союзу.
При цьому Тахеле зайняв більш оптимістичну позицію, ніж зазвичай звучить в розмовах про європейську металургію. Він заявив, що Європа в певному сенсі перетворюється в інвестиційний центр світової сталеливарної галузі, якщо мова йде не тільки про розширення потужностей, а й про проекти зі скорочення викидів.
Він підкреслив, що традиційна модель інтегрованого виробництва сталі «нестійка» в умовах кліматичної політики ЄС і що майбутнє галузі пов'язане з новим типом конкурентоспроможності, що виходить за рамки ціни.
Переваги ЄС
Заступник глави Eurofer зазначив, що у Європейського Союзу є серйозні переваги для переходу до низьковуглецевої економіки. Серед них він назвав великі запаси якісного металобрухту, технологічні компетенції, експертні знання та великий промисловий сектор, який сам зацікавлений у збереженні цих переваг.
За словами Тахеле, деякі перешкоди на шляху декарбонізації в Європі буде дуже важко подолати. Проте, європейській промисловості необхідно знайти нову конкурентоспроможність. Він також поставив під сумнів довгострокову стійкість нових доменних потужностей, включаючи проекти в Індії, у горизонті 20-30 років.
Європейська комісія, як зазначалося на конференції, займає все більш жорстку позицію щодо неминучості промислового переходу. Липнева пропозиція щодо реформи системи торгівлі квотами на викиди ЄС передбачає
