«Україна ратифікувала Паризьку угоду однією з перших у Європі. За обсягами скорочення викидів вона посідає четверте місце серед 45 сторін конвенції ООН. Наші цілі до 2030 року – скоротити викиди парникових газів на 65 відсотків і не пізніше 2060 року досягти кліматичної нейтральності», – пояснив глава української держави.
За обсягом викидів вуглекислого газу в атмосферу Україна зараз на 31-му місці у світі, показники високі. Раніше країна брала зобов'язання зменшити викиди лише на 40 відсотків від рівня 1990 року, але уряд за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) оновив свій внесок, який визначається на національному рівні (ОНУВ). Відповідно до Паризької угоди країни зобов'язуються переглядати цю «квоту» кожні п'ять років, щоб світ досяг єдиної мети – середня глобальна температура не повинна підніматися вище, ніж на 1,5 градуса за Цельсієм.
У своєму виступі Володимир Зеленський навів дані ООН про те, що концентрація вуглекислого газу, метану та закису азоту в атмосфері рекордна за 10 років, а отже температура на Землі може підвищитися значно більше двох градусів. Нові розрахунки показують: щоб стримати потепління та досягти вуглецевої нейтральності, доведеться докласти набагато більше зусиль, ніж було заплановано у Парижі у 2015 році.
Президент України також вважає недостатніми лише екологічні заходи і пропонує для боротьби зі зміною клімату перенести «потепління» у відносини між державами, наголосивши, що зараз між країнами світу все більше «тане довіра».
Щоб виконати свої зобов'язання та скоротити викиди, Україна планує здійснити протягом найближчих 10 років цілу низку заходів. Серед першочергових завдань – модернізувати енергетичну інфраструктуру та промислові підприємства, розвивати відновлювані джерела енергії, покращувати енергоефективність у всіх галузях економіки. Практичні кроки передбачають утеплення будівель, розвиток екологічно чистого сільського господарства, сприяння використанню електромобілів, модернізацію транспортного парку, ефективнішу переробку відходів, відновлення лісів та реформування лісового господарства.
Важливість таких кроків України підтвердила заступник Постійного представника ПРООН у країні Манал Фоуані. «Заява, зроблена Україною, є сигналом для інших країн, які прагнуть збільшити свій внесок у вирішення цього величезного виклику через спільне протистояння кліматичній кризі», – зазначила вона.
У рамках ініціативи «Кліматична обіцянка» ПРООН допомагає Міністерству захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України розробляти Дорожню карту та фінансову стратегію ОНУВ, підкріплену відповідним планом інвестицій, який діятиме до 2030-го року. Загалом ініціатива «Кліматична обіцянка» реалізується у 118 країнах – це наймасштабніша у світі програма такого роду.
