Дванадцяте вересня. Саме в цей день народився легендарний директор Південмашу - Олександр Максимович Макаров. Сталося це 114 років тому в станиці Цимлянской Ростовської області.
У Олександра Максимовича була насичена подіями складне життя - успіхи і розчарування, злети і падіння. Була успішна кар'єра менеджера виробництва, було і висновок. Чи не політичне, а «професійне» - за випуск недоброякісної продукції. Тоді з об'єктивними обставинами - некваліфікований і недосвідчений персонал - не зважали, панувала універсальна персональна відповідальність керівника. Втім, з восьми років Макаров відсидів лише два, після чого він знову був призначений директором заводу. Йшов 1942 рік, і воювала країні була вкрай потрібна промислова продукція.
А через три роки, в 1945-му, Олександра Максимовича перевели до Дніпропетровська на автомобільний завод (ДАЗ), зараз відомий як ПІВДЕНМАШ. Тоді завод тільки будувався, роботи було багато, тому управлінські якості Макарова в нагоді. У 1948 році Макаров вже керував філією ДАЗу - заводом допоміжного обладнання.
У 1951 році ДАЗ був перепрофільований на серійний випуск бойових балістичних ракет. Починалася славна історія ракетобудівного Південмашу, нерозривно пов'язана з ім'ям Олександра Максимовича Макарова.
Від виробництва розроблених Сергієм Корольовим ракет Р-1, Р-2 і Р-5 ПІВДЕНМАШ вже в 1954 році перейшов до випуску ракет власної розробки. Це були балістичні ракети стратегічного призначення Р-12. У тому ж році Макаров був призначений головним інженером Південмашу. У березні 1961 року Олександра Максимович очолив підприємство.
За 35 років роботи на підприємстві Олександр Максимович зробив видатний внесок у створення і розвиток ракетно-космічної техніки. Під його керівництвом було налагоджено виробництво найпотужніших міжконтинентальних балістичних ракет. З початку 60-х ПІВДЕНМАШ почав виробляти і космічні ракети-носії, а згодом і космічні апарати. Це була ціла епоха в ракетобудуванні: ракети-носії сімейств «Циклон» і «Зеніт», розгінні блоки для проекту «Енергія-Буран», ряд космічних апаратів ( «Космос», «Інтеркосмос», «Океан» та інші) для дослідження Землі і Сонця, моніторингу земної поверхні і навколоземного простору.
Працюючи в тісній співпраці з генеральним конструктором ОКБ № 586 (згодом КБ «Південне») Михайло Янгель, протягом багатьох років очолював роботи по освоєнню серійного виробництва всіх типів ракет, розроблених цим конструкторським бюро.
Керований Макаровим, ПІВДЕНМАШ став основним виробником і постачальником міжконтинентальних балістичних ракет для Ракетних військ стратегічного призначення СРСР, а також ракет-носіїв для запуску радянських космічних апаратів.
Не тільки питання виробництва турбували Макарова. Олександр Максимович завжди дбав про робітників заводу, під час його роботи в Дніпрі було побудовано житла та об'єктів інфраструктури для декількох сотень тисяч городян.
На посаді керівника Південмашу Олександр Максимович працював 25 років. За ці продуктивні роки роботи Макарова завод освоїв виробництво чотирьох поколінь балістичних ракет і понад чотириста космічних апаратів, випускав велику кількість «мирної продукції» (тільки тракторів - більше трьохсот тисяч).
У 2000 році ім'я Олександра Максимовича Макарова присвоєно Південмаш.
Олександр Максимович пішов з життя 9 жовтня 1999 року, залишивши глибокий слід як в історії розвитку ракетно-космічної галузі, так і в пам'яті всіх, хто його знав. Його самовіддана праця був удостоєний багатьох високих нагород і відзнак, серед яких дві Золотих Зірки Героя, п'ять орденів Леніна, два ордени Трудового Червоного Прапора, орден Ярослава Мудрого, медалі лауреата Ленінської і Державної премій, звання Заслуженого машинобудівника і Почесного громадянина міста Дніпро.
