Земельні спори часто стають причиною тривалих судових розглядів і стають матеріалами для детальних оглядів подій в Казахстані, особливо коли на кону стоять великі суми та інтереси різних сторін. Один з таких випадків привернув увагу широкої громадськості і був предметом слухання в Апеляційному суді Шимкента.
У центрі судового процесу опинилася земельна ділянка на проспекті Кунаєва, який був виставлений на аукціон після того, як опинився в заставі у банку. Питання правомірності продажу, а також справжності документів, пов'язаних з цією ділянкою, став причиною тривалого розгляду. Йдеться про суперечку між колишньою власницею ділянки і новим власником, а також банком, що забезпечив заставу.
Історія конфлікту: хто правий у суперечці про заставу?
У 2024 році громадянин А.
Ж. виграв електронні торги на покупку земельної ділянки, розташованого в Шимкенті. Ділянка була виставлена на аукціон у зв'язку із заборгованістю його попереднього власника. У березні того ж року, після виграшу аукціону, А.
Ж. перерахував суму, еквівалентну 817 млн тенге, і уклав договір купівлі-продажу з банком, який став законним власником майна.
Однак незабаром до суду з позовом звернулася колишня власниця ділянки, громадянка у.з., заявила, що не давала згоди на заставу своєї землі. Вона стверджувала, що не підписувала жодних документів, що стосуються застави. У відповідь на це, суд першої інстанції розглянув старі документи, які підтверджували, що у.з. дійсно надала ділянку в заставу. Документи були завірені нотаріусом, а сама жінка в ході судового розгляду підтвердила їх справжність. Основні фактори, що викликали суперечку:
- Заставний договір, підписаний у.
С. в 2018 році.
- Документальне підтвердження про заставу ділянки у банку.
- Строк позовної давності, який закінчився в 2021 році, але позов був поданий тільки в 2024 році.
Проблеми з експертизою та апеляція
Однак найбільш спірний момент виник в ході судово-почеркознавчої експертизи. Суд першої інстанції прийняв результати експертизи, які частково задовольнили вимоги у.з., незважаючи на заяву, що в експертизі не були враховані важливі аспекти. Апелянт, новий власник ділянки, звернув увагу на кілька порушень, які могли вплинути на результати експертизи. Доводи апеляції:
- Порушення при проведенні експертизи почерку.
- Застосування строку позовної давності.
- Визнання нотаріальної згоди У.
З. на заставу.
Крім того, в апеляції порушувалися питання про можливі помилки судді першої інстанції і його передбачуваному упередженості. А.ж. стверджував, що суд не врахував всі факти і не взяв до уваги всі клопотання банку.
