Ще з початку нового тисячоліття автоперевізники України почали стрімко й щільно вбудовуватися у мережу європейської логістики. Навіть у «нульові» вже існували невеличкі провінційні компанії, які, наприклад, завантажували власні автоцистерни трояндовим маслом в Болгарії, везли цей вантаж вздовж північного узбережжя Чорного моря (через усю Україну, Північний Кавказ та Грузію) на переробну фабрику у Східній Туреччині, звідки після ретельного миття цистерни вже очищене масло доставляли на парфумерну фабрику в Італії.
Галузь розвивалася та набирала обертів. На дорогах країни з кожним роком з’являлося все більше сучасних великовантажних транспортних засобів кращих світових виробників. Навіть попри стрибки цін на пальне та інші економічні та політичні негаразди автоперевізники намагалися заробити собі на життя та зберегти свої підприємства.
Тонкощі спеціалізації
Невблаганна еволюція бізнесу привела до того, що більшість підприємців-перевізників згодом знайшла найбільш прибуткову «шпаринку» та зосередилася на якомусь вузькому напрямку, де прикладання зусиль давало найбільшу віддачу. Це й фірмовий сервіс, обслуговування обмежених напрямків або товарних сегментів тощо.
Сформувалася також діяльність професійного посередництва. На кшталт диспетчерській службі таксі, яка приймає замовлення та роздає їх незалежним водіям із власними автівками, компанії-посередники створили потужну інформаційну базу замовників-виконавців, що надало можливість швидкого маневрування та перерозподілу задля виконання непередбачених замовлень та подолання несподіваних перепон. Як то кажуть, «що вперед, що назад – аби вперед».
Стало у нагоді
З початком воєнного загострення ми спостерігаємо справжню лавину форс-мажорів. Перервалася сила-силенна звичних маршрутів, зникли традиційні постачальники разом з довгостроковими контрактами на транспортні послуги.
Одночасно, навпаки, з’явилася безліч нових напрямків, пов’язаних з постачею міжнародної гуманітарної допомоги, волонтерською діяльністю, переорієнтування бізнесів на нові сегменти збуту, евакуацією підприємств з небезпечних місць.
Має місце справжній сплеск попиту на вантажні перевезення, причому серед замовників спостерігається шалений наплив новачків, які не мають у цій справі жодного досвіту. Часто-густо проблема самостійного пошуку потрібного виконавця ставить їх у глухий кут, особливо в умовах гострого дефіциту часу, коли кожна година порахована. Це саме той випадок, у якому формула «час – гроші» перетворюється на «пів царства за коня!»
Ось тут як ніколи стає в нагоді допомога обізнаних фахівців, які наперелік знають усіх зацікавлених перевізників, що у свою чергу звертаються до них за замовленнями. Зведення кінців з кінцями – це, напевно, найкращий вислів у даному випадку.
Певна річ, більшість звернень стосується універсальних вантажівок широкого вжитку. Але, крім того, постійно виникає попит на вузькопрофільний транспорт:
- автоцистерни під пальне;
- автоцистерни під харчові або нехарчові продукти;
- зерновози;
- овочевози;
- рефрижератори;
- трали під перевезення автомобілів або важкої техніки.
Інша специфіка – збірні вантажі, коли треба якнайшвидше та якнайдешевше перевезти купу замовлень недостатнього обсягу. У професіоналів існують навіть спеціальні комп’ютерні програми з оптимізації маршруту та завантаження. Це помітно економить час на очікування вільної автівки та вартість доставки, якщо вона робиться у складчину.
Диспетчерський вантажний сервіс робить неабиякий власний внесок у підтримку української економіки, подолання труднощів повоєнної доби та наближення перемоги.
