Втрати українських металургійних підприємств від введення в ЄС так званого вуглецевого податку або Carbon border adjustment mechanism (CBAM) можуть перевищити мільярд євро на рік. Такі дані озвучив заступник директора «Укрпромзовнекспертизи» (УПЕ) Сергій Поважнюк.
В липні Європейська комісія в рамках загальної програми скорочення викидів вуглекислого газу на 55% до 2030 року оголосила про намір ввести вуглецевий податок (CBAM), який буде поширюватися на поставки чорних металів, алюмінію, цементу, добрив і електроенергії в ЄС з інших країн.
Механізм передбачає перехідний період з 2023 по 2025 роки, а з 2026 року вуглецеві тарифи вступлять в силу. На першому етапі вони будуть стягуватися з виробників продукції з високим рівнем викидів вуглекислого газу.
«Оскільки у наших металургів викиди СО2 на тонну готової продукції вище (чим в ЄС), вони будуть платити (вуглецевий податок при експорті в ЄС). Додаткові витрати складуть від 50 до 240 євро на тонну сталі в залежності від технології виробництва і рівня технологічної переробки. Тобто збитки тільки за металургійної продукції можуть досягати одного мільярда євро », - оцінив вплив європейської ініціативи С. Поважнюк.
Крім того, введення CBAM призведе до скорочення обсягів експорту української металургійної продукції в ЄС і зниження її маржинальність. Щорічні втрати галузі, за їхніми підрахунками, можуть скласти від 250 до 380 мільйонів євро.
«Може виникнути ситуація, коли видобуток руди буде вигідніше виробництва металу, просто тому що загальні викиди (парникових газів) там будуть нижчими», - каже С. Поважнюк.
