Головна / Публікації / Аналітика / Професійні захворювання працівників добувної галузі: види та шляхи мінімізації

Професійні захворювання працівників добувної галузі: види та шляхи мінімізації

Аналітика

Найбільша кількість випадків професійної патології реєструється у працівників підземного видобутку залізної руди, що в 9,4 разів вище, ніж у працівників відкритого видобутку залізної руди і майже в 52,9 рази вище, ніж у працівників металургійного виробництва.

Професійні захворювання працівників добувної галузі: види та шляхи мінімізації

За рекордними результатами виробництва і генерації валютної виручки в сфері добувної галузі, варто важка і професійна робота фахівців. Кожен працівник галузі - від маркшейдера до інженера - стикаються зі зростанням впливу результатів промислового процесу на свій організм.

За даними дослідників Макенбах, Нагірній та Ізмерова, в світі щорічно виявляють 260 мільйонів випадків професійних захворювань в результаті яких помирає близько 1,1 мільйона чоловік.

У гірничодобувній промисловості основну структуру професійної патології від впливу фізичних факторів складають: вібраційна хвороба (31,6%), вегето-сенсорна поліневропатія (9,9%), поперек-крижовий радикулопатія (3,7%), нейросенсорна туговухість ( 86%). Крім того, відзначено високу поширеність з'єднаних форм професійних патологій, що характеризуються ураженням периферичної нервової системи, органів слуху і вертеброгенной патологією (22,2%).

Професійні захворювання є важливою медико-соціальною проблемою, яка призводить до збільшення кількості непрацездатних осіб з високою кваліфікацією і несе суттєві економічні втрати. Все це призводить до тривалого високовитратного лікування, тривалої непрацездатності, високого рівня інвалідності та значним компенсаторним виплат. Оціночні економічні втрати України, пов'язані з профзахворюваннями, складають більш ніж 16,04 мільярда гривень або 90,4 тис. Гривень на один випадок профзахворювання.

В структурі причин, що викликають професійну патологію у працівників гірничо-металургійного комплексу України перше місце займає пиловий фактор - 38,70%, з коливаннями від 36,8% до 43,6%. На другому місці знаходиться фізичне навантаження, яка характеризується показниками маси вантажу, що піднімається, робочою позою, вимушеними нахилами тулуба, фізичним динамічним навантаженнями і статичними навантаженнями. Шумовий фактор посідає третє місце і складає в середньому 14,3%. Тобто, має місце тенденція до зростання питомої ваги шумового фактора в структурі причин професійної патології. Вібраційний фактор становить 9,10% в структурі причин, що викликають професійну патологію у працівників ГМК України і займає четверте рангове місце з коливаннями від 6,00% до 13,00%. Тобто, аналогічна з шумовим фактором тенденція. Незначне місце в структурі причин, що викликають професійну патологію у працівників ГМК України займає мікроклімат - 1,70%.

Проведене пані Нагорної дослідження наочно демонструє, що всього в гірничо-металургійному комплексі налічується 580,8 ± 77,03 випадків професійних захворювань в 373,4 ± 41,97 осіб, що говорить про те, що у однієї особи може бути кілька професійних захворювань. Найбільшу питому вагу професійної патології у працівників, зайнятих підземним видобутком залізної руди 385,20 ± 70,72 випадків в 232,60 ± 36,94 людина, що становить 66,3% від усієї професійної патології в гірничо-металургійній галузі. Найменша кількість професійних захворювань реєструється в металургійній промисловості - 77,00 ± 3,20 випадків в 60,40 ± 2,54 чоловік, що складає 13,3% всієї патології. Найбільша кількість випадків професійної патології, реєструється у жінок, має місце в підземному видобутку залізної руди - 46,72%, найменша - в чорній металургії 23,77%, що пов'язано з умовами праці та кількістю працюючих жінок в зазначених підгалузях ГМК. Тобто, в підземного видобутку залізної руди в шкідливих умовах праці працює більше жінок, ніж в інших підгалузях ГМК, так і рівень професійної патології серед них вище.

При аналізі професійної захворюваності в гірничо-металургійному комплексі на 10 000 працюючих було встановлено, що найбільша кількість випадків професійної патології реєструється у працівників підземного видобутку залізної руди (приблизно 70-80 випадків 10 000 працюючих), що в 9,4 разів вище , ніж у працівників відкритого видобутку залізної руди, де цей показник становить 7,5-6 на 10 000 працюючих, і майже в 52,9 рази вище, ніж у працівників металургійного виробництва. Це відображає реальний і дуже тривожний санітарно-гігієнічний стан умов праці працівників основних підгалузей ГМК України.

За структурою професійної патології у працівників ГМК України перше місце займає хронічна пилова патологія легень (середнє значення 10,5 13 на 10 000 працюючих, що становить 39,3% від усієї професійної патології). Найвищий рівень спостерігається у працівників, зайнятих підземним видобутком залізної руди, в 46,38 раз достовірно вище, ніж у працівників металургійного виробництва. Необхідно також відзначити, що на рудниках, де використовують самохідне обладнання з дизельним двигуном, повітря робочих зон забруднюється не тільки пилом, але і компонентами токсичних викидів двигунів (NO, CO, акролеїн та ін.). У 20% проб концентрації оксиду азоту були в 4,5-7,5 разів вищий за допустимі концентр

МЕТАЛЛУРГПРОМ
Додати коментар
Коментарі (0)
Прокоментувати
Войти с ВК Войти с ФБ Войти с Яндекс
Увійти через:
Войти с ВК Войти с ФБ Войти с Яндекс