Головна / Публікації / Дайджест / Про перспективи поновлюваних джерел енергії і декарбонізації

Про перспективи поновлюваних джерел енергії і декарбонізації

Дайджест

В експертних колах заговорили про «вуглецевий неоколоніалізмі» з боку розвинених країн, які нав'язують економікам, що розвиваються непосильні для них процеси по декарбонізації.

Про перспективи поновлюваних джерел енергії і декарбонізації

фронтальний наступ поновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в рамках декарбонізації, при якому будуть витіснені традиційні види палива, не буде. Про це свідчить аналіз, проведений в ОПЕК.

ВДЕ при тому, що отримають пріоритети і стимули до випереджаючого розвитку, чи займуть більше 10% в світовому паливному балансі. Нафта збереже найбільшу частку в структурі енергоспоживання - більше 28% до 2045 року. Буде рости в фізичних обсягах використання всіх основних видів палива, виключаючи вугілля. Світовий попит на нафту до 2045 року досягне 108,2 мільйона барелів на добу (90,6 мільйона в 2020 році).

Найбільший внесок у приріст нафтового попиту внесе Індія, додавши 6,5 мільйона барелів на добу. Основним споживачем нафти і конденсату стануть країни АТР, збільшивши попит з 23,5 мільйона барелів на добу в 2019 році до 30 мільйонів барелів в 2045 році. Цей регіон стане на той час нової «фабрикою світу», що забезпечує приріст глобального ВВП.

Загальний парк комерційних і легкових автомобілів зросте до 2045 року на 1,1 мільярда одиниць, до 2,6 мільярда штук. При цьому частка двигунів на альтернативному паливі не перевищить 24%, що обумовить зростання попиту на нафту в цьому сектор на 6,3 мільйона барелів на добу протягом усього прогнозного періоду. Одночасно споживання вуглеводнів авіацією додасть 5,8 мільйона барелів.

Забезпечувати енергетичні потреби авіації буде розширене до 5,8 мільйона барелів на добу споживання нафти.

В цілому сукупні інвестиційні потреби складуть 11,8 трильйона доларів в період 2021-2045 років, в тому числі 9,2 трильйона на видобуток і 1,5 трильйона на переробку.

Забезпечувати глобальне зростання споживання вуглеводнів будуть як і раніше ОПЕК і країни, що не входять в зону впливу США і Євросоюзу. Ця обставина зумовлює нарощування активності «міжнародного співтовариства» в просуванні «зеленої революції» і декарбонізації через агентуру впливу з метою максимально послабити енергозалежність від країн «третього світу», замінивши її «вуглецевим неоколоніалізмом».

Коментарі
Додати коментар
Коментарі (0)
Прокоментувати
Войти с ВК Войти с ФБ Войти с Яндекс
Увійти через:
Войти с ВК Войти с ФБ Войти с Яндекс